Визначення постійних поправок кулькових відбивачів

https://doi.org/10.23939/istcgcap2023.97.016
Надіслано: Лютий 28, 2023
1
Кафедра геодезії. Інститут геодезії. Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет “Львівська політехніка”
3
Кафедра геодезії. Інститут геодезії. Національний університет “Львівська політехніка”
4
Кафедра геодезії, Національний університет “Львівська політехніка”
5
Науково-організаційний відділ, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

На сьогодні існує багато виробників відбивачів трипельпризмових, кулькових, механічні характеристики яких різняться, саме тому існує проблема суміщення центру відбивання сигналу із їх геометричним центром. Мета цієї роботи – оцінити методи визначення постійних поправок електронних тахеометрів, кулькових відбивачів та розробити рекомендації щодо їх застосування. Методика. Для визначення приладової поправки застосовано інтерферометр переміщень, який містить двочастотний He-Ne лазер з довжиною хвилі l = 0.63 мкм (червоний діапазон). Порівняння результатів вимірювань довжин інтерферометром та електронним тахеометром до кулькового відбивача дало можливість визначити приладову поправку. Виконано дослідження визначення постійної поправки відбивачів і тахеометра на фазовій ділянці польового базиса із використанням методики створних лінійних спостережень. Результати. Виконані експериментальні дослідження кулькових відбивачів різних виробників та електронних тахеометрів Leica. Показано, що визначення постійних приладових поправок тахеометра та відбивача із застосуванням інтерферометра переміщень можна виконати з точністю 0.1 мм, яка значно залежить від точності вимірювання ліній тахеометром. Застосування кулькових відбивачів з вмонтованою трипельпризмою дозволяє значно підвищити точність визначення вимірювання віддалей за рахунок зменшення похибок центрування із врахуванням постійної приладової поправки (для тахеометрів Leica 1201 до 0.4 мм). Наукова новизна. Досліджені методи визначення постійних поправок кулькових відбивачів та тахеометрів. Запропонована методика визначення довжин вимірювальних інтервалів із виключенням систематичної постійної поправки електронного тахеометра і відбивача. Практична значущість. Рекомендується застосування кулькових відбивачів для швидкого та однозначного установлення на пунктах, зручності їх використання для моніторингових спостережень, а також для підвищення точності лінійних вимірювань за рахунок зменшення похибок центрування. Для досягнення високоточних вимірювань коротких ліній рекомендовано, згідно виконаних досліджень, ретельно визначити постійну поправку тахеометра та кулькових призм, це дає можливість підвищити точність виміру ліній принаймні втричі у порівнянні із заявленою точністю виробником тахеометрів.

  1. Бурак, К. О., Михайлишин, В. П. (2018). Спосіб визначення геометричних параметрів колових підкранових колій. Науковий вісник НЛТУ України, 28(5), 130-134. https://doi.org/10.15421/40280527
  2. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. (1999). Київ, ГУГК.
  3. Костецька, Я., Блецкан, В. (2011) Опрацювання результатів дослідження приладової поправки тахеометрів за допомогою вимірювання відрізків лінії у всіх комбінаціях. Геодезія і геодинаміка, II (22), 109-–111.
  4. Літинський, В., Віват, A., Літинський, С. (2015). Спосіб вимірювання Взірцевого базиса 2-го розряду для еталонування електронних тахеометрів. Геодезія, картографія і аерофотознімання, 81, 59-65. https://doi.org/10.23939/istcgcap2015.01.059
  5. Лиско, Б. О., Михайлишин, В. П. (2021). Визначення постійної поправки електронних віддалемірів методами нелінійного програмуван-ня. Науковий вісник НЛТУ України, 31(2), 98-102. https://orcid.org/0000-0002-2525-1557
  6. Перій, П., Ванкевич, П., Самара, С. (2021). Застосування кулькових відбивачів для коорди-нування і моніторингу рухомих та нерухомих об’єктів. Матеріали Міжнародної науково-тех-нічної конференції «Геофорум-2021», Режим дос-тупу: http://zgt.com.ua/мнтк-геофорум-3-2-2-2-2/ .
  7. Спосіб визначення приладової поправки з використанням лазерного інтерферометра : пат. 120949 Україна: 2006. № a201706967; заявл. 03.07.2017 ; опубл. 10.03.2020.
  8. Становий ґвинт для скріплення геодезичних приладів з центрувальними плитами трубних знаків: пат. 145153 Україна: 2020 № 145153; заявл. 09.06.2020; опубл. 25.11.2020.
  9. Lackner, S., & Lienhart, W. (2016, March). Impact of prism type and prism orientation on the accuracy of automated total station measurements. In Proc. 3rd Joint International Symposium on Deformation Monitoring.
  10. Leica Nova TS60 – World’s most accurate total station. Режим доступу https://leica-geosystems.com/ products/total-stations/robotic-total-stations/leica-nova-ts60
  11. Lienhart, W. (2017). Geotechnical monitoring using total stations and laser scanners: critical aspects and solutions. Journal of civil structural health monitoring, 7, 315-324. https://doi.org/10.1007/s13349-017-0228-5
  12. Petrakov, Y., & Shuplietsov, D. (2018). Accuracy control of contour milling on CNC machines. https://doi.org/10.20535/25211943.2018.83.132223
  13. Pokotylo, I., Korliatovych, T., & Vovk, A. (2020). Geodetic monitoring of meter intervals of the Berezhany basis. In International Conference of Young Professionals «GeoTerrace-2020» (Vol. 2020, No. 1, pp. 1-5). EAGE Publications BV. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20205747.
  14. Schweitzer, J., & Schwieger, V. (2011). Modeling of quality for engineering geodesy processes in civil engineering. https://doi.org/10.1515/jag.2011.002.
  15. Tserklevych, A., Vivat, A., & Petrov, S. (2022). Engineering solutions for increasing the accuracy of geodesic measurements by total stations. Geodesy, Cartography, and Aerial Photography, 96, 58-69. https://doi.org/10.23939/istcgcap2022.96.058.
  16. Vivat, A., Tserklevych, A., & Smirnova, O. (2018). A study of devices used for geometric parameter measurement of engineering building construction. Geodesy, Cartography and Aerial Photography:, 87, 21-29. https://doi.org/10.23939/istcgcap2018. 01.021.