Сучасна медицина, на жаль, не позбавлена помилок. Тому існує ймовірність непередбачуваних ускладнень, встановлення неправильного діагнозу , а як наслідок – некоректне лікування. Розв’язуючи різні медичні завдання (збирання інформації щодо хворого, діагностика, вибір тактики рішення), лікар стикається із проблемою прийняття рішень, до того ж постійно зростають вимоги до точності діагнозу і його достовірності, інакше кажучи, до його істинності. Науковий підхід є основним інструментом у процесі пошуку істини, і, отже, під час прийняття рішень. Відповідно до сучасної моделі прийняття клінічного рішення компетентність лікаря визначається знанням механізмів захворювань і клінічним досвідом, умінням оцінювати і використовувати у практиці наукову інформацію. Клінічна лабораторна діагностика – це особлива індустрія надання медичних послуг. На результатах лабораторного обстеження пацієнта ґрунтується близько 80 % інформації, необхідної клініцисту для підтвердження чи встановлення діагнозу.
Стратегія розвитку клінічної лабораторної діагностики повинна підпорядковуватися загальній концепції розвитку охорони здоров’я та її діагностичній доктрині. Йдеться про послідовну структуризацію високотехнологічного виробництва, що охоплює клінічно й економічно обґрунтовані дії з відповідними організаційними рішеннями, штатним і матеріальним оснащенням, уніфікованою документацією. Управлінські рішення в медицині можуть істотно впливати і на загальний фінансовий стан медичного закладу , результати показників лікувально-профілактичного процесу, і на життя багатьох пацієнтів та працівників. Управлінська робота обов’язково пов’язана з прийняттям рішень, адже це вибір певної дії із безлічі можливих варіантів. Необхідність прийняття рішень є обов’язком у діяльності менеджера з управління організацією, починаючи від формулювання цілей і завершуючи їх досягненням.
[1] Y. Antonova, V. Moskovsky, “Research into the feasibility of using decision support systems in medicine. Analysis of shortcomings and approaches to their elimination”, Sc. Journ. “ScienceRise”, vol. 11, no. 6, pp. 49–52, 2015.
[2] T. Shevchenko, P. Polushkin, Organization of laboratory work with the quality management system of laboratory research, Dnipropetrovsk National University, Ukraine: 2016.
[3] V. Kiselev, O. Kovalenko, O. Yakovenko, “Information system for decision making support”, Internat. Sc. Journ. “Internet science”, vol. 28, no. 6, pp. 45–59, 2017.
[4] HL7 XML Implementable Technology Specification for Vers.3 Composite Mess. [Online]. Available: ftp://ftp.ihe.net/ International,Europe,HL7%20V2.5,Version%203%20Ballot%20Cycle%204%20-
[5] I. Laprun, “The effectiveness of the implementation of medical information systems”, PC Week Doctor , no. 1, March 2008.
[6] V. Pyshchikov, Y. Mazepa, Y. Yashchenko, “Features of decision-making by managers in health care”, Bull. problems of biology and med., no. 2, pp. 301–305, 2015.
[7] I. Sydorko, R. Baіtsar, “Providing quality of clinical-diagnostic laboratory activity”, Meas. equipment and metrology, vol. 79, no. 2, pp. 53–59, 2018.
[8] ISO EN ISO 15189: 2015 Medical Laboratories. Requirements for quality and competence (ENISO 15189:2012, IDT).
[9] P. Bidyuk, O. Gozhii, L. Korshevniuk, Computer Decision Support Systems, Kyiv, Ukraine, 2010.
10] V. Simankov, “Systemic Approach to the Development of Medical Decision Support Systems”, News of Higher Educational Establishments, North Caucasian reg. Techn. Sc., no. 1, pp. 29–36, 2010.