1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 14, Номер 1, 2020
  4. Вплив різних видів крохмалю на органолептичні, термогравіметричні та рентгенофазові показники їстівних плівок і покриттів

Вплив різних видів крохмалю на органолептичні, термогравіметричні та рентгенофазові показники їстівних плівок і покриттів

JCCT.
2020;
Випуск 14, Номер 1
: сс. 82 - 87
https://doi.org/10.23939/chcht14.01.081
Автори:
  1. Oksana Shulga
  2. Anastasia Chorna
  3. Sergii Shulga
1
National University of Food Technologies
2
National University of Food Technologies
3
Educational and Research Institute of Food Technologies, National University of Food Technologies

Проведено органолептичний аналіз їстівних плівок з картопляного крохмалю, хімічно модифікованого харчового крохмалю, виготовленого з високоамілозної кукурудзи, вуглеводного полімеру із воскової кукурудзи та спеціального високотемпературного декстрину, виготовленого з тапіокового крохмалю. Встановлено, що найбільше подовження (108 %) та міцність (47,6 МПа) мають плівки на основі картопляного крохмалю. Показано, що модифіковані крохмалі, такі як декстрин та тапіоковий крохмаль, зберігають аморфну структуру плівки краще за інших. Плівки з модифікованого крохмалю містять більше кристалізаційної вологи, через відсутність амілопектину. Отримані результати рекомендуються для оптимізації виробництва харчових продуктів.

крохмаль
термогравіметрія
рентгеноструктурний аналіз
їстівні плівки і покриття
  1. Embuscado M., Huber K. (Eds.): Edible Films and Coatings for Food Applications. Springer, New York 2009.
  2. Skurtys O. et al.: Food Hydrocolloid Edible Films and Coatings. [in:] Food Hydrocolloids: Characteristics, Properties and Structure. Nova Science Publishers, Inc. 2010, 41-80.
  3. Shit S., Shah P.: J. Polym. 2014, 2014, 13. https://doi.org/10.1155/2014/427259
  4. Bourlieu-Lacanal C. et al.: Edible Moisture Barriers: Materials, Shaping Techniques and Promises in Food Product Stabilization. [in:] Aguilera J. et al. Food Material Science: Principles and Practice. Springer, New York 2007, 547-577.
  5. Suput D., Lazik V. et al.: Food Feed Res., 2015, 42, 11. https://doi.org/10.5937/FFR1501011S
  6. Khan M.: Doctoral thesis, Wageningen University, Wageningen 2013.
  7. Vartiainen J., Vähä-Nissi M., Harlin A.: Mater. Sci. Appl., 2014, 5, 708. https://doi.org/10.4236/msa.2014.510072
  8. Garcia M., Pinotti A., Martino M., Zaritzky N.: Characterization of Starch and Composite Edible Films and Coatings. [in:] Embuscado M., Huber K. (Eds.): Edible Films and Coatings for Food Applications. Springer, New York 2009, 169-209.
  9. Ahmad F et al.: Carbohyd. Polym., 1999, 38, 361. https://doi.org/10.1016/S0144-8617(98)00123-4
  10. Wang S., Sharp P., Copeland L.: Food Chem., 2011, 126, 1546. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2010.11.154
  11. Wasserman L. et al.: Food Nutrit. Sci., 2014, 3, 250. https://doi.org/10.4236/fns.2014.53031
  12. Galdeano M. et al.: Braz. Arch. Biol. Techn., 2013, 56, 637. https://doi.org/10.1590/S1516-89132013000400014
  13. Zavareze E. et al.: Food Chem., 2012, 132, 344. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2011.10.090
  14. Gutiérrez T. et al.: Food Hydrocolloid., 2015, 45, 211. https://doi.org/10.1016/j.foodhyd.2014.11.017
  15. Sobral P. et al.: Food hydrocolloid., 2001, 15, 423. https://doi.org/10.1016/S0268-005X(01)00061-3
  16. Ramos M. et al.: Coatings, 2016, 6, 41. https://doi.org/10.3390/coatings6040041
  17. Bourlieu C. et al.: Crit. Rev. Food Sci., 2009, 49, 474. https://doi.org/10.1080/10408390802145724
  18. Petersen K., Nielsen P., Olsen M.: Starch, 2001, 8, 356. https://doi.org/10.1002/1521-379X(200108)53:8<356::AID-STAR356>3.0.CO;2-7
  19. Miller K., Krochta J.: Trend. Food Sci. Technol., 1997, 7, 228. https://doi.org/10.1016/S0924-2244(97)01051-0
  20. Schmidt V., Giacomelli C., Soldi V.: Polym. Degrad. Stabil., 2005, 87, 25. https://doi.org/10.1016/j.polymdegradstab.2004.07.003
  21. Sothornvit R., Krochta J.: J. Food Sci., 2000, 65, 700. https://doi.org/10.1111/j.1365-2621.2000.tb16075.x
  22. Polizos G., Tuncer E., Sauers I., Vore K.: Polym. Eng. Sci., 2011, 51, 87. https://doi.org/10.1002/pen.21783
  23. Shulga O., Chorna A., Arsenieva L.: East.-Eur. J. Enterpr. Techn., 2016, 6, 36. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.84511
  24. Annual Book of ASTM Standards Vol. 8.01. ASTM Intl., 2006.
  25. Nechaev A., Traubenberg S., Kochetova A. et al.: Pischevaya Khimiya. GIORD, Sankt-Peterburg 2003.
  26. Wawro D., Kazimierczak J.: Fibres & Textiles in Eastern Europe, 2008, 6, 106.
  27. Imeson A. (Ed.): Food Stabilisers, Thickeners and Gelling Agents. Blackwell Publishing Ltd 2010. https://doi.org/10.1002/9781444314724
  28. Zobel H., Young S., Rocca L.: Cereal Chem., 1988, 65, 443.
  29. Silagalze M., Kipiani A., Pkhakadze M. et al.: Ann. Agr. Sci., 2013, 11, 78.
  30. Randeniya R., Jayasinghe J., Abeyrathne E.: Int. J. Res. Agr. Sci., 2016, 3, 255.
  31. Imberty A. et al.: Macromolecules, 1987, 20, 2634. https://doi.org/10.1021/ma00176a054
  32. Imberty A. et al.: J. Mol. Biol., 1988, 21, 365. https://doi.org/10.1016/0022-2836(88)90144-1
  33. [33] Shulga O. et al.: VII Mezhdunar. Nauchno-Tekhn. Konf., Mogilev 2009, Ch.2., 29.
  34. [34] Suderman N., Min I., Sarbon N.: Int. Food Res. J., 2016, 23, 1075.
  35. [35] Daintith J. (Ed.): A Dictionary of Chemistry (6 edn.), Oxford University Press 2008. https://doi.org/10.1093/acref/9780199204632.001.0001