1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 14, Номер 2, 2020
  4. Дослідження ефективності застосування препаратів бактеріальної α-амілази для розрідження замісу

Дослідження ефективності застосування препаратів бактеріальної α-амілази для розрідження замісу

JCCT.
2020;
Випуск 14, Номер 2
: сс. 271 - 276
https://doi.org/10.23939/chcht14.02.271
Автори:
  1. С. Р. Мельник
  2. Ю. Р. Мельник
  3. Bohdan Dzinyak
  4. Zorian Pikh
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет “Львівська політехніка”
3
Lviv Polytechnic National University
4
Lviv Polytechnic National University

Досліджено вплив виду ферментного препарату бактеріальної α-амілази і температури на накопичення розчинних сухих речовин та редукуючих цукрів у процесі термоферментативної обробки замісу з пшениці. Показано кореляцію між термічною стабільністю α-амілази і показниками процесу. Встановлено, що початкова активність ферментного препарату впливає на інтенсивність гідролізу крохмалю, а зміна активності ферментів внаслідок їх інактивації за високої температури – на максимальний вміст сухих речовин і редукуючих цукрів у розрідженій масі.

розрідження
гідроліз
α-амілаза
сухі речовини
редукуючі цукри
  1. Vengadaramana A.: Sch. Acad. J. Pharm., 2013, 2, 209.
  2. Prakash O., Jaiswal N.: Appl. Biochem. Biotech., 2010, 160, 2401. https://doi.org/10.1007/s12010-009-8735-4
  3. Li Z., Wang D., Shi, Y.-C.: Starch, 2019, 71, 1800142. https://doi.org/10.1002/star.201800142
  4. Nic Phiarais B., Schehl B., Oliveira J. et al.: J. Inst. Brew., 2006, 112, 324. https://doi.org/10.1002/j.2050-0416.2006.tb00738.x
  5. Desobgo Z., Nso E., Tenin D.: J. Brew. Dist., 2011, 2, 28.
  6. Melnyk S., Melnyk Yu.., Rohovyi Yu. et al.: Visnyk Nats. Univ. “Lvivska Polytekhnika”, 2005, 529, 103.
  7. Nasidi M., Agu R., Deeni Y. et al.: Bioethanol, 2015, 1, 1. https://doi.org/10.1515/bioeth-2015-0001
  8. Ubwa S., Nwadinigwe C. Ugalahi-Igbum G. et al.: Int. J. Modern Chem., 2012, 1, 1.
  9. Levandovskyi L., Mudrak T., Shyian P. et al.: Naukovi Pratsi NUKhT, 2008, 24, 24.
  10. Levandovskyi L., Shyian P., Mudrak T. et al.: Kharchova i Pererobna Prom., 2007, 11, 15.
  11. Ubwa S., Abah J., Igbum O. et al.: Int. J. Renew. Energ. Res., 2013, 3, 24.
  12. Garvin A., Ibarz R., Ibarz A.: Food. Res. Int., 2017, 96, 132. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2017.03.004
  13. Gladii A., Tsyupko F., Polyugyn I. et al.: Chem. Chem. Technol., 2015, 9, 267. https://doi.org/10.23939/chcht09.03.267
  14. Sobechko I., Dibrivnyi1 V., Horak Yu. et al.: Chem. Chem. Technol., 2017, 11, 397. https://doi.org/10.23939/chcht11.04.397
  15. Polygalina C.: Tekhnokhimicheskii Kontrol Spirtovogo i Likero-Vodochnogo Proizvodstv. Kolos, Moskva 1999.
  16. Melnyk Yu., Melnyk S., Mahorivska H.: Visnyk Nats. Univ. “Lvivska Polytekhnika”, 2012, 726, 95.
  17. Blishch R., Melnyk S.: Visnyk Nats. Univ. “Lvivska Polytekhnika”, 2004, 516, 55.
  18. Cornish-Bowden A.: J. Biosci. 2017, 42, 665. https://doi.org/10.1007/s12038-017-9719-0
  19. Marynchenko V., Melnyk S., Rosolova R.: Kharchova i Pererobna Prom., 2003, 1, 18.