1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 14, Номер 2, 2020
  4. Eлектрохімічне оксидування титанового сплаву вт6 у розчинах оксалатної кислоти

Eлектрохімічне оксидування титанового сплаву вт6 у розчинах оксалатної кислоти

JCCT.
2020;
Випуск 14, Номер 2
: сс. 221 - 226
https://doi.org/10.23939/chcht14.02.221
Автори:
  1. Alexei Pilipenko
  2. Antonina Maizelis
  3. Hanna Pancheva
  4. Yulia Zhelavska
1
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”
2
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”
3
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”
4
National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”

Приведені результати дослідження впливу параметрів електролізу на процес оксидування титанового сплаву ВТ6 у розчинах оксалатної кислоти. Показано, що характер формувальних залежностей зразків сплаву залежить від величини використаної густини струму. За анодної густини струму вище 0,5 A∙дм–2 на поверхні сплаву утворюються інтерференційно-забарвлені оксидні плівки. Гранична товщина та колір оксидної плівки визначаються напругою формування і не залежать від інших параметрів електролізу. Результати оксидування в розчинах оксалатної та сульфатної кислот дали можливість встановити збіг формувальних залежностей сплаву і часу утворення оксиду максимальної товщини для даних умов електролізу.

оксидування
титан
формувальні залежності
оксидна плівка
  1. Ellerbrock D., Macdonald D.: J. Solid State Elecrtochem., 2014, 18, 1485. https://doi.org/10.1007/s10008-013-2334-6
  2. Popa M., Vasilescu E., Drob P. et al.: Mater. Corros., 2002, 53, 51. https://doi.org/10.1002/1521-4176(200201)53:1<51::AID-MACO51>3.0.CO;2-6
  3. Garg H., Bedi G., Garg A.: J. Clin. Diagn. Res., 2012, 6, 319.
  4. Liu X., Chu P., Ding C.: Mat. Sci. Eng. R, 2004, 47, 49. https://doi.org/10.1016/j.mser.2004.11.001
  5. Mandracci P., Mussano F., Rivolo P. et al.: Coatings, 2016, 6, 1. https://doi.org/10.3390/coatings6010007
  6. John A., Jaganathan S., Supriyanto E. et al.: Curr. Sci., 2016, 111, 1003. https://doi.org/10.18520/cs/v111/i6/1003-1015
  7. Diefenbeck M., Mückley T., Schrader C. et al.: Biomaterials, 2011, 32, 8041. https://doi.org/10.1016/j.biomaterials.2011.07.046
  8. Park E., Song Y., Hwang M. et al.: J. Nanosci. Nanotechnol., 2015, 15, 6133. https://doi.org/10.1166/jnn.2015.10469
  9. Lubas M., Sitarz M., Jasinski J. et al.: Spectrochim. Acta A, 2014, 133, 883. https://doi.org/10.1016/j.saa.2014.06.067
  10. Sul Y., Johansson C., Jeong Y. et al.: Med. Eng. Phys., 2001, 23, 329. https://doi.org/10.1016/S1350-4533(01)00050-9
  11. Sul Y., Byon E., Wennerberg A.: Int. J. Oral Maxillofac. Implants, 2008, 23, 631.
  12. Fojt J.: Appl. Surf. Sci., 2012, 262, 63. https://doi.org/10.1016/j.apsusc.2012.04.012
  13. Veiga C., Davim J., Loureiro A.: Rev. Adv. Mater. Sci., 2012, 32, 133.
  14. Pilipenko A., Pancheva H., Deineka V. et al.: EEJET, 2018, 3, 33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.132521
  15. Adya N., Alam M., Ravindranath T. et al.: J. Indian Prosthodont. Soc., 2005, 5, 126. https://doi.org/10.4103/0972-4052.17104
  16. Mohammed M., Khan Z., Siddiquee A.: Proc. Mat. Sci., 2014, 6, 1610.
  17. Diebold U.: Surf. Sci. Rep., 2003, 38, 53. https://doi.org/10.1016/S0167-5729(02)00100-0
  18. Blondeau G., Froelicher M., Froment M. et al.: J. Less-Common. Met., 1977, 56, 215. https://doi.org/10.1016/0022-5088(77)90043-1
  19. Aladjem A.: J. Mater. Sci., 1973, 8, 688. https://doi.org/10.1007/BF00561225
  20. Pancheva H., Reznichenko G., Miroshnichenko N. et al.: East.-Eur. J. Enterpr. Technol., 2017, 4, 59.
  21. Pilipenko, A., Pancheva, H., Reznichenko et al.: East.-Eur. J. Enterpr. Technol., 2017, 1, 21.