1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 15, Номер 4, 2021
  4. Адсорбція катіонних і аніонних барвників з водного розчину з використанням лушпиння соняшнику

Адсорбція катіонних і аніонних барвників з водного розчину з використанням лушпиння соняшнику

JCCT.
2021;
Випуск 15, Номер 4
: cc. 567–574
https://doi.org/10.23939/chcht15.04.567
Автори:
  1. Huda A. Jaber
  2. Marwa F. Abdul Jabbar
1
Chemical Engineering Department, Al-Nahrain University
2
Chemical Engineering Department, Al-Nahrain University

Досліджено вилучення катіонного (діамантовий зелений) та аніонного барвника (метилоранж) із стічних вод, з використанням як адсорбенту лушпиння соняшнику. Дослідження проводили серіями за різних концентрацій розчину барвника, кількостей адсорбенту, значень рН, розмірів частинок та при різних значеннях часу контакту. Для обох барвників встановлено, що кількість видаленого барвника збільшується зі збільшенням часу та кількості адсорбенту і зменшується зі збільшенням концентрації барвника та розміром частинок. Час встановлення рівноваги змінювався залежно від умов досліджень. Визначено, що оптимальна ступінь видалення діамантового зеленого становить 98 % за концентрації барвника 50 ppm, кількості адсорбенту 2 г\л, розмірі частинок 75 мкм та рН 7 за час 1 год порівняно з 54 % метилоранжу за оптимальних умов (концентрація барвника 10 ppm, кількість адсорбенту 4 г/л, рН 3 при однакових розмірах частинок і однаковому часі). Проведені кінетичні дослідження показали, що адсорбція визначається псевдомоделлю другого порядку і може бути описана ізотермою Лангмюра

адсорбція
лушпиння соняшнику
метиловий оранжевий
діамантовий зелений
основні барвники
кислотні барвники
  1. Srisorrachatr S., Sriromreun P.: AJChE, 2013, 13, 25. https://doi.org/10.22146/ajche.49722
  2. Vieira A., Santana S., Bezerra C. et al.: Chem. Eng. J., 2011, 173, 334. https://doi.org/10.1016/j.cej.2011.07.043
  3. Oguntimein G.: Adv. Res. Text. Eng., 2016, 1, 1.
  4. Ali A., Kovo A., Adetunji S.: JEAS, 2017, 7, 95-107. https://doi.org/10.4236/jeas.2017.72007
  5. Hashem A., Akasha R., Ghith A., Hussein D.: Energy Educ. Sci. Technol., 2007, 19, 69.
  6. Sun S., Wana W.: Biores. Technol., 2013, 140, 406. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2013.04.116
  7. Walker G., Hansen L., Hana J., Allen S.: Water Res., 2003, 37, 2081. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(02)00540-7
  8. Shaban M., Abdulla H., Mahmoud L., Ahmed A.: J. Polym. Res., 2019, 26, 181. https://doi.org/10.1007/s10965-019-1831-4
  9. Yi S., Sun G., Dai F.: Text. Res. J., 2019, 88, 1641. https://doi.org/10.1177/0040517517705631
  10. Tan B., Teng T., Omar A.: Water Res., 2000, 34, 597. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(99)00151-7
  11. Wawrzkiewicz M., Hubicki Z.: Solvent Extr. Ion Exc., 2016, 34, 558. https://doi.org/10.1080/07366299.2016.1218694
  12. Konsowa A.: Desalination, 2003, 158, 233. https://doi.org/10.1016/S0011-9164(03)00458-2
  13. Tsui L., Roy W., Cole M.: Color. Technol., 2003, 119, 14. https://doi.org/10.1111/j.1478-4408.2003.tb00145.x
  14. Gupta V., Gupta B., Rastogi A. et al.: J. Hazard. Mater., 2011, 186, 891. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2010.11.091
  15. Krowiak A., Szafran R., Modelski S.: Desalination, 2011, 265, 126. https://doi.org/10.1016/j.desal.2010.07.042
  16. Ofomaja A., Ho Y.: Dyes Pigments, 2007, 74, 60. https://doi.org/10.1016/j.dyepig.2006.01.014
  17. Ho Y.., Chiu W., Wang C.: Bioresource Technol., 2007, 96, 1285. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2004.10.021
  18. Wang X., Xia L., Tan K., Zheng W.: Environ. Prog. Sustain. Energy, 2012, 31, 566. https://doi.org/10.1002/ep.10582
  19. Chaparadza A., Hossenlopp J.: Water Sci. Technol., 2012, 65, 940. https://doi.org/10.2166/wst.2012.935
  20. Latif S., Rehman R., Imran M. et al.: J. Chem., 2019, 2019, 1. https://doi.org/10.1155/2019/6704953
  21. Nehaba S., Abdullah R., Oda A. et al.: Orient. J. Chem., 2019, 35, 1201. https://doi.org/10.13005/ojc/350341
  22. Ho Y., Chiang T., Hsueh Y. : Process Biochem., 2005, 40, 119. https://doi.org/10.1016/j.procbio.2003.11.035
  23. Santhi T., Manonmani S., Vasantha V., Chang Y.: Arabian J. Chem., 2016, 9, S466. https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2011.06.004
  24. Cheruiyot G., Maina E.: Sci. African, 2019, 5, 1. https://doi.org/10.1016/j.sciaf.2019.e00116
  25. Sahmoune M., Ouazene N.: Environ. Prog. Sustain Energ., 2012, 31, 597. https://doi.org/10.1002/ep.10594
  26. Sun G., Xu X.: Ind. Eng. Chem. Res., 1997, 36, 808. https://doi.org/10.1021/ie9603833
  27. Efanov M., Klepikov A.: Chem. Nat. Comp., 2001, 37, 80. https://doi.org/10.1023/A:1017666913519
  28. Thinakaran N., Baskaralingam P., Pulikesi M. et al.: J. Hazard. Mater., 2008, 151, 316. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2007.05.076
  29. Farah J., EL-Gendy N., Farahat L.: J. Hazard. Mater., 2007, 148, 402. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2007.02.053
  30. Aksu Z., Donmez D.: Chemosphere, 2003, 50, 1075. https://doi.org/10.1016/S0045-6535(02)00623-9
  31. Suteu D., Zaharia C., Malutan T.: J. Serb. Chem. Soc., 2011, 76, 607. https://doi.org/10.2298/JSC100721051S
  32. Dakhil I.: J. Kerbala Univ., 2013, 11, 5.
  33. Subbaiah M., Vijaya Y., Subba R. et al.: Desalination, 2011, 276, 310. https://doi.org/10.1016/j.desal.2011.03.067
  34. Teka T., Enyew S.: Int. J. Innovat. Sci. Res., 2014, 8, 106.