Тенденції горизонтальних і вертикальних зміщень кори на основі даних міжнародних служб GNSS: приклад Нової Зеландії

https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.006
Надіслано: Вересень 02, 2022
1
Стамбульський Технічний Університет
2
Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук України

Часові ряди координат п’яти постійних станцій Міжнародної служби GNSS (IGS), розташованих у Новій Зеландії, були проаналізовані щодо їх річного переміщення з 2009 по 2018 роки. Необроблені дані у формі файлів Receiver Independence Exchange (RINEX) були взяті з бази даних IGS і процесів за допомогою служби онлайн-обробки AUSPOS. Використовуючи часові ряди координат, були розраховані швидкості горизонтального та вертикального зміщення за десятирічний період дослідження. Згідно з результатами, станції, які розташовані на Північному острові Нової Зеландії, показали підняття земної кори в середньому на 31-32 мм/рік, тоді як за станціями, які розміщені на Південному острові, встановлено 21-22 мм/рік позитивного вертикального зміщення. Що стосується горизонтальних переміщень, то їх швидкість зростає в напрямку північ-південь в регіоні дослідження. Зокрема, дві станції Північного острова, розташовані в північно-західній її частині, дозволили встановити зміщення 24-25 мм/рік, а одна станція в південній частині Північного острова показала швидкість зміщення 35 мм/рік. Станції, встановлені на Південному острові, показали швидкості горизонтальних зміщень 41-56 мм/рік. Це дослідження підтверджує основний внесок, зроблений у галузі вивчення деформації земної кори, тобто оновлені параметри зміщень разом із їх напрямками за останні роки. Результати цього дослідження можуть бути використані для подальших геодинамічних досліджень, а також для пошуку найбільш вірогідних місць землетрусів на поточній території дослідження.

  1. Зуска, А. В. Кинематическая модель оползневых склонов: монография. Донецьк: Нац. горн. ун, 2014, 140.
  2. Четверик М., Бубнова О., Бабий К., Батур М. Техногенные землетрясения и безопасность горных работ. Геотехническая механика, 2017. Вип.  136. С. 127-146.
  3. Alif, S. M., Fattah, E. I., Kholil, M. (2020). Geodetic slip rate and locking depth of east Semangko Fault derived from GPS measurement. Geodesy and Geodynamics, 11(3), 222-228.
  4. Altıner, Y., Bačić, Ž., Bašić, T., Coticchia, A., Medved, M., Mulić, M., Pavlides, S. (2006). Present-day tectonics in and around the Adria plate inferred from GPS measurements. Postcollisional tectonics and magmatism in the Mediterranean region and Asia, 409, 43-55.
  5. Árnadóttir, T., Haines, J., Geirsson, H., Hreinsdóttir, S. (2018). A preseismic strain anomaly detected before M 6 earthquakes in the South Iceland Seismic Zone from GPS station velocities. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 123(12), 11-091.
  6. Bartlow, N. M., Wallace, L. M., Beavan, R. J., Bannister, S., Segall, P. (2014). Time‐dependent modeling of slow slip events and associated seismicity and tremor at the Hikurangi subduction zone, New Zealand. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 119(1), 734-753.
  7. Beavan, J., Motagh, M., Fielding, E. J., Donnelly, N., Collett, D. (2012). Fault slip models of the 2010–2011 Canterbury, New Zealand, earthquakes from geodetic data and observations of postseismic ground deformation. New Zealand Journal of Geology and Geophysics, 55(3), 207-221.
  8. Beavan, J., Wallace, L. M., Palmer, N., Denys, P., Ellis, S., Fournier, N., Denham, M. (2016). New Zealand GPS velocity field: 1995–2013. New Zealand Journal of Geology and Geophysics, 59(1), 5-14.
  9. Cremen, G., Galasso, C. (2020). Earthquake early warning: Recent advances and perspectives. Earth-science reviews, 205, 103184.
  10. Dumka, R. K., Kotlia, B. S., Kothyari, G. C., Paikrey, J., Dimri, S. (2018). Detection of high and moderate crustal strain zones in Uttarakhand Himalaya, India. Acta Geodaetica et Geophysica, 53(3), 503-521.
  11. Hamling, I. J. and Hreinsdóttir, S. (2016). Reactivated afterslip induced by a large regional earthquake, Fiordland, New Zealand. Geophysical Research Letters, 43(6), 2526-2533.
  12. Ishchenko, M. V. (2017). Determination of crustal strain in the northern region of Ukraine based on the analysis of GNSS observations. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, 33(6), 302-308.
  13. Johnson, K. M. (2013). Slip rates and off‐fault deformation in Southern California inferred from GPS data and models. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 118(10), 5643-5664.
  14. Johnston, D., Standring, S., Ronan, K., Lindell, M., Wilson, T., Cousins, J., Bissell, R. (2014). The 2010/2011 Canterbury earthquakes: context and cause of injury. Natural Hazards, 73(2), 627-637.
  15. Koulali, A., Susilo, S., McClusky, S., Meilano, I., Cummins, P., Tregoning, P., Syafi'i, M. A. (2016). Crustal strain partitioning and the associated earthquake hazard in the eastern Sunda‐Banda Arc. Geophysical Research Letters, 43(5), 1943-1949.
  16. Larson, K. M., Lowry, A. R., Kostoglodov, V., Hutton, W., Sánchez, O., Hudnut, K., Suárez, G. (2004). Crustal deformation measurements in Guerrero, Mexico. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 109(B4).
  17. Lee, E. S., Lee, Y. W., Park, J. H. (2008). Displacement analysis of the GPS station of Sampali, Indonesia. Earth, planets and space, 60(5), 519-528.
  18. Leite, J., Lourenco, P. B., Ingham, J. M. (2013). Statistical assessment of damage to churches affected by the 2010–2011 Canterbury (New Zealand) earthquake sequence. Journal of Earthquake Engineering, 17(1), 73-97.
  19. Luginbuhl, M., Rundle, J. B., Turcotte, D. L. (2019). Natural time and nowcasting earthquakes: are large global earthquakes temporally clustered?. In Earthquakes and Multi-hazards Around the Pacific Rim, Vol. II (pp. 137-146). Birkhäuser, Cham.
  20. Metzger, S., Jónsson, S., Geirsson, H. (2011). Locking depth and slip-rate of the Húsavík Flatey fault, North Iceland, derived from continuous GPS data 2006-2010. Geophysical Journal International, 187(2), 564-576.
  21. Richter, A., Ivins, E., Lange, H., Mendoza, L., Schröder, L., Hormaechea, J. L., Dietrich, R. (2016). Crustal deformation across the Southern Patagonian Icefield observed by GNSS. Earth and Planetary Science Letters, 452, 206-215.
  22. Shen, F., Royden, L. H., Burchfiel, B. C. (2001). Large‐scale crustal deformation of the Tibetan Plateau. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 106(B4), 6793-6816.
  23. Su, X., Meng, G., Su, L., Wu, W., Liu, T. (2020). Coseismic and early postseismic deformation of the 2016 Mw 7.8 Kaikōura earthquake, New Zealand, from continuous GPS observations. Pure and Applied Geophysics, 177(1), 285-303.
  24. Tenzer, R., Stevenson, M., Denys, P. (2012). A compilation of a preliminary map of vertical deformations in New Zealand from continuous GPS data. In Geodesy for Planet Earth (pp. 697-703). Springer, Berlin, Heidelberg.
  25. Tretyak, K., Brusak, I. (2022). Modern deformations of Earth crust of territory of Western Ukraine based on “GEOTERRACE” GNSS network data. In Geodynamics, 1(32), 16-25.
  26. Yildirim, O., Yaprak, S., Inal, C. (2014). Determination of 2011 Van/Turkey earthquake (M= 7.2) effects from measurements of CORS-TR network. Geomatics, natural hazards and risk, 5(2), 132-144.
  27. Zheng, G., Wang, H., Wright, T. J., Lou, Y., Zhang, R., Zhang, W., Wei, N. (2017). Crustal deformation in the India‐Eurasia collision zone from 25 years of GPS measurements. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 122(11), 9290-9312.