Геодинамічні процеси на території гірського масиву Свидовця Українських Карпат (в зоні планованого створення туристично-рекреаційного комплексу)

Мета досліджень – комплексний  аналіз різних геодинамічних природних процесів на території гірського масиву Свидовця Українських Карпат - зоні планованого створення туристично-рекреаційного комплексу для розробки програми подальшого детального їх вивчення на ділянці планованої діяльності (ПД). Методика включає комплексний аналіз  прояву та перебігу небезпечних геодинамічних процесів  за джерельною інформацією та окремими дослідженнями авторів. Свидовецький масив розташований у межах Центральної синклінальної зони Карпат, складеної флішем крейди еоцену та олігоцену. До території ПД приурочена найвища частина хребта з південно-західними і південними схилами та вершинами Чорна Клева (1720 м), Руська (1678 м), Братківська (1788 м), Гропа (1759 м). Масив характеризується складним членуванням насувних структурних скиб Поркулецького, Дуклянського та Чорногірського покривів. Тут дуже круті північно-східні та пологі південно-західні схили. Головними формами рельєфу, які характеризують реліктовий льодовиковий рельєф є кари, льодовикові долини, скелясті карові гребні, круті скелясті стінки карів, моренні відклади та інше. На південних і північних макросхилах хребта Братківська з льодовикового періоду збереглися кам’яні розсипи. Схилові розсипи на південно-західних макросхилах (ділянки гір Гропа, Руська і Чорна Клева) є потенційно небезпечними для утворення обвалів і осипів. Особливої уваги потребує діяльність на середніх і нижніх схилах, де можливий негативний вплив при прокладанні доріг, вирубуванні і транспортуванні лісу. На території ПД до найбільш небезпечних процесів віднесено землетруси, селі, обвали, осипища, зсуви, лавини. Землетруси проявляються незначної сили. Обвали й осипища поширені на північних і східних схилах Свидовецького масиву, зокрема на вододілі і південно-західних схилах хребта Братківський. Вони приурочені до схилів значної крутості (більше 35°) і займають незначну площу. Переважають невеликі обвали об’ємом кількох десятків кубометрів гірської породи, а каменепади величиною уламків 1-1,5м. Зсувні процеси широко поширені в Українських Карпатах, зокрема в межах ПД у тектонічній підзоні Кросно, яка охоплює широтний відрізок верхнього басейну Чорної Тиси та Ясінську улоговину. Прояви лавинної активності на масиві Свидовця займають одне з перших місць в Українських Карпатах наряду з хребтами Чорногори та Боржави. Довжина пробігу лавин може становити понад 1,5 км, а об’єми лавин – понад 400000 м³. Братківський хребет є нелавиноактивною територією, тоді як лавинонебезпечними є північний схил масиву Свидовець і долина Чорної Тиси. Враховуючи, що територія ПД охоплює в основному південний схил Братківського хребта, то лавинна небезпека є незначною. Наукова новизна. Детально проаналізовано прояв та активність  різних небезпечних геодинамічних процесів в межах території масиву Свдовця – зони  можливого антропогенного впливу на довкілля внаслідок ПД щодо сторення гірськолижного курорту. Практична значущість. Результати досліджень сприятимуть майбутньому забудовнику гірськолижного туристично-рекреаційного комплексу розробці програми подальшого детального вивчення небезпечних природних явищ на ділянці планованого будівництва, а  частково можуть бути використані при виконанні Звіту з оцінки впливу ПД на довкілля.  Вони також інформують громадськість про можлиий вплив ПД на довкілля.