У цій роботі досліджено зменшення вмісту або вилучення іонів токсичних важких елементів, таких як ферум і цинк, з водних розчинів. Для вилучення іонів металів використано періодичний процес із використанням дешевого адсорбційного матеріалу, який називається ядром глоду. Також було вивчено вплив часу контакту, рН, концентрації іонів металів і дозування адсорбенту на відсоток видалення.
Метою цієї роботи є дослідження доцільності використання активованого вугілля, отриманого з дерева Juniperus thurifera, як адсорбента для вилучення фенолу з води за допомогою адсорбції. Досліджено вплив початкової концентрації фенолу, часу контакту, pH і маси адсорбента на адсорбційну здатність фенолу. Найбільша адсорбційна здатність досягається за рН=3,4, концентрації фенолу 50 мг/л, маси адсорбенту 100 мг і тривалості 24 год. Рівняння ізотерм Фрейндліха, Ленгмюра та Темкіна були використані для опису наших експериментальних даних.
Реакцією конденсації було успішно здійснено хімічну модифікацію хітозану з використанням трьох похідних, а саме: 3 гідроксибензальдегіду, 2,3-дигідроксибензальдегіду та 3,5-дитретбутил-2-гідроксибензальдегіду. Методи інфрачер-воної спектроскопії з перетворенням Фур’є (FTIR), сканувальної електронної мікроскопії (СЕМ), площі поверхні Брунауера–Еммета–Теллера (БЕТ), термогравіметричного аналізу (ТГА) та рентгенівської дифракції (XRD) були виконані для характеризації адсорбентів-основ Шиффа – похідних хітозану.
Досліджено адсорбцію гліцину на поверхні аморфного кремнезему з метою показати каталітичну активність поверхонь кремнезему щодо утворення пептидних зв’язків на пребіотичній землі. Наночастинки кремнезему були син-тезовані за допомогою мікрохвильового методу й охарак-теризовані СЕМ. Гліцин з водного розчину адсорбували на одержаних наночастинках, а адсорбційну поведінку характеризували за допомогою аналізів FTIR і ТГА. За концентрації гліцину 0,5 М і за pH=7 спостерігалася сприятлива адсорбція, яка підпорядковувалася моделі ізотерми Ленгмюра.
У цьому дослідженні новий функціоналізований кремнеземний композит отриманий у результаті адсорбції полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні силікагелю. Як адсорбент для видалення з води іонів Cu(II), Cd(II), Pb(II), Fe(III) ми використовували полімерно функціоналізований силікагель. Іммобілізація полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні силікагелю була підтверджена за допомогою ІЧ-спектроскопії та термогравіметричного аналізу в поєднанні з мас-спектрометрією. Скануюча електронна мікроскопія показала, що полімер майже повністю покриває поверхню силікагелю.
The article is devoted to studying the process of adsorption of oil products using multivariate cluster analysis methods. The study solves the problem of environmental pollution with petroleum substances and the search for effective cleaning methods. The work aims to study the prospects of using synthetic zeolites to effectively purify industrial wastewater from oil products.
This article is devoted to the study of the carbon dioxide adsorption process. The relevance of using carbon nanotubes for adsorbing carbon dioxide from industrial emissions is that carbon nanotubes have a high surface area and can effectively interact with carbon dioxide molecules. In addition, they have high mechanical strength and chemical resistance, which makes them attractive for industrial use. Carbon nanotubes have the potential to reduce carbon dioxide emissions and reduce the negative impact on the environment.
Із урахуванням загальної тенденції енергоспоживання, згідно з якою кількість спожитої енергії збільшується, її вартість та дефіцит безперервно зростають. На процеси сушіння в світі витрачається 10–12 % всієї енергії. На сучасному етапі розвитку процесів зневоднення в Україні та світі постала нагальна проблема в створенні та розробці високоефективних теплотехнологій, які б забезпечували мінімальні витрати енергії на процес та високу якість матеріалу.
Було досліджено адсорбцію нуклеотидів на поверхні нанокристалічного діоксиду церію (рНТНЗ = 6,3) з водних розчинів NaCl у широкому діапазоні рН. Одержані результати було інтерпретовано як утворення зовнішньо- та внутрішньосферних комплексів за участі фосфатних залишків. Для кількісного визначення констант рівноваги реакцій було застосовано базову модель комплексоутворення на поверхні Штерна.
Вивчено хімічний склад барди цукрового очерету (Тукуман, Аргентина) та встановлено високу концентрацію органічних сполук. Серед фенольних сполук виявлено переважно флавоноїди, антоціани, похідні резорцину та ферулової кислоти. Описано ізотерми адсорбції фенольних сполук та загальних органічних сполук на чотирьох комерційних активованих вугіллях з різними фізико-хімічними властивостями за двох температур. Встановлено, що форма ізотерми залежить від типу вуглецю, а адсорбційна здатність посилюється із збільшенням температури.