цінність

Завдяки стрімкому розвитку інформаційних технологій, які широко використовуються у всіх сферах людського життя та діяльності, сьогодні накопичено надзвичайно великі обсяги даних. Відповідно застосування методів машинного навчання до цих даних дає змогу отримати нові практично корисні знання, які можуть бути використані для маркетингових, управлінських та дослідницьких цілей. Серед завдань інтелектуального аналізу даних – задачі регресії, прогнозування, кластеризації, класифікації та асоціативних правил. У цьому дослідженні розв’язано задачу бінарної класифікації.

У передмові йдеться про життя Ісаї Берліна, його зацікавлення, а також про статтю “Мета філософії”, яка вперше перекладена українською мовою. Метафілософські роздуми Ісаї Берліна про філософію є важливими для розуміння того, яке місце займає філософія у системі наук, які завдання може вирішувати філософія. Також у цій статті пояснюється цінність філософії для суспільства та людини.

Рецензія присвячена новій монографії “Реальність +: віртуальні світи та проблеми філософії” відомого філософа Девіда Чалмерса. Як видно з назви монографії, в ній автор розглядає філософський потенціал віртуальної реальності для можливого вирішення філософських проблем, а саме: від онтології (проблеми реальності та гіпотези про симуляцію) до цінностей (доброго й щасливого життя у віртуальній реальності). 

Розглянуто проблематику впливу європейської політики згуртованості (cohesion policy) на підходи до вирішення урбаністичного середовища та оцінку його якості. Проаналізовано ряд параметрів, які визначають різні аспекти трансформації міського простору в контексті політики згуртованості. Надано оцінку вже існуючого досвіду інтерпретації громадських зон, як у контексті функціональної ефективності, так і з огляду на їх естетичну вартість. Окреслено напрямки стратегії згуртованості, які впливають на зміни ціннісних уявлень про міський простір.

У статті обґрунтовано аксіологічно-правові засади екологічної безпеки у сучасному світі, з’ясовано роль ціннісної системи суспільства в соціокультурному механізмі реалізації екологічної безпеки.

У статті автор аналізує бачення взаємодії серця та розуму відомого українського філософа і педагога Памфіла Юркевича. Автор статті стверджує, що Памфіл Юркевич є творцем аксіосфери, яка відповідала тодішнім європейським стандартам співжиття та є актуальною тепер.Автор наголошує на ціннісній складовій філософської рефлексії Памфіла Юркевича і важливості концепту душі, як носія ціннісних основ розвитку духовності людини у суспільстві. Концепт душі тлумачиться як взаємодія серця та розуму.

Проблема інтеграції сонячної фотовольтаїки в будівлі архітектурної спадщини,
знаходиться в зоні компромісу між аспектами збереження та довгострокового
використання. Якість та успішність подібної енергетичної модернізації базується на
засадах збереження та продовження терміну утилітарного використання будівель.
Надважливим в цій ситуації є визначення ключових принципів інтеграції сонячних
елементів в будівлі, що формують історичне середовище. Складові цінності
історичних будівель формують основу для їх визначення.

Проблема інтеграції сонячної фотовольтаїки в будівлі архітектурної спадщини,
знаходиться в зоні компромісу між аспектами збереження та довгострокового
використання. Якість та успішність подібної енергетичної модернізації базується на
засадах збереження та продовження терміну утилітарного використання будівель.
Надважливим в цій ситуації є визначення ключових принципів інтеграції сонячних
елементів в будівлі, що формують історичне середовище. Складові цінності історичних
будівель формують основу для їх визначення.

У статті з’ясовано, правові цінності є визначальним елементом правового впливу на соціум, які здійснюють істотний вплив на механізм правового регулювання. Визначено, що правові цінності, по-перше, взаємопов’язані з принципами права, правосвідомістю, правотворчістю та правореалізацією; по-друге вони є реальними соціально-правовими явищами, правовими засоби та механізмами. Правові цінності мають ієрархічну структуру, їх система ґрунтується на певному комплексі інтересів, в основі яких є людські потреби.

У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість.