епоксидна смола

The restoration of the load-bearing capacity of RC beams through crack injection is one of the most efficient and practical methods for executing repairs in the field of civil engineering. In the article, following an analysis of crack injection methods in RC structures, an economically viable method for injecting RC beams is proposed. The core approach of the proposed crack injection method involves the process of introducing epoxy resin into the crack, which occurs by gravity flow (without specialized equipment and pressure).

Проведено дослідження залежності динамічних механічних властивостей полімерів на основі сумішей епоксидної смоли з полісульфідним каучуком залежно від умов суміщення компонентів (реакції тіоетерифікації або механічного перемішування), вмісту каучуку та режимів затвердження.

З використанням епоксидної смоли Epidian-6 і себацинової кислоти розроблена методика та синтезована монокарбоксильна похідна Epidian-6 (МКПЕС), яка містить у своїй структурі кінцеві вільні епоксидну та карбоксильну групу. Структура МКПЕС підтверджена спектральними методами дослідження. Встановлена термічна стабільність МКПЕС та вивчено формування ненаповнених та наповнених СаСО3 зшитих плівок на основі епокси-олігомерних сумішей, що складаються з епоксидної смоли Epidian-5, олігоестеракрилату ТГМ-3 і поліетиленполіаміну, в його присутності.

 Досліджено основні фізико-механічні та теплофізичні характеристики композитних матеріалів на  основі  епоксидної  смоли  ЕД-20  і  пероксидної  смоли  ЕД-20П ( модифікована  трет-бутил гідропероксидом  ЕД-20  з  молекулярною  масою 480)  у  співвідношенні 30  мас.ч.  ЕД-20П  на 70  мас.ч. ЕД-20  і  ненасиченого  олігоестеру  ТГМ-3.  Як  активний  розбавлювач  епокси-олігоестерних  сумішей використовували  бутилметакрилат.  В  якості  твердника  застосовували  поліетиленполіамін  в стеохімічному  співвідношенні.

У харчовій промисловості та закладах громадського харчування України утворюється досить велика кількість олії, яка використовувалась під час обсмажування різноманітної харчової сировини та приготування страв, наприклад овочів та риби під час виготовлення консервів, приготування картоплі фрі, пампухів, чебуреків тощо.

Вивчені фізико-механічні властивості зразків на основі наповнених епокси-олігоестерних сумішей, що складаються із промислової епоксидної смоли Epidian-5 та олігоестеракрилату TGM-3 і містять монопероксидну похідну епоксидної смоли Epidian-6 (PO. Як мінеральний наповнювач використано CaCO3, затвердни ком сумішей слугував поліетиленполіамін. Встановлено вплив РО і CaCO3 на вміст гель-фракцій та фізико-механічні властивості виробу. З використанням скануючої електронної мікроскопії показана морфологія отриманих зразків.

Запропоновано механізми реакцій між діепоксидною сполукою та адипіновою кислотою (АА) в присутності бензилтриетиламоній хлориду та 1,4-діазобіцикло[2,2,2]октану. Вивчено термічну стабільність олігоестеру, отриманого внаслідок хімічного модифікування дигліциділового етеру діоксидифенілпропану АА та епокси-олігоестерних сумішей за його участі. Визначено в’язко-еластичні властивості плівок на основі епокси-олігоестерних сумішей, які містять у своєму складі епоксидну смолу Epidian-5, олігоестеракрилат ТГМ-3 та поліетилполіамін.

Досліджено в’язкопружні властивості епоксидно-титанових композитів амінного тверднення, отриманих золь-гель методом. Аналіз фізико-механічних властивостей показав, що збільшення вмісту TiO2 приводить до зниження температури склування композитів, при цьому спостерігається нелінійна зміна густини зшивання

Щоб  покращити властивості епоксидних смол  їх модифікують різними сполуками, зокрема олігоестерами. Композиції на основі епоксидної смоли ЕД-20 і ненасичених олігоестерів структуруються в присутності поліетиленполіаміну (ПЕПА). Олігоестер виконує роль пластифікатора, що хімічно не зв’язаний з молекулами просторово-зшитої структури. Це приводить до того, що в процесі експлуатації плівок на основі епоксиолігоестерних композицій спостерігається погіршення їх фізико-механічних і хімічних властивостей.