Умови застосування примусових заходів медичного характеру є важливою темою, яка вимагає ретельного вивчення та розуміння, особливо у контексті прав людини та медичної етики. Прийняття рішень про застосування таких заходів повинно базуватися на конкретних обставинах і забезпечувати баланс між потребами індивіда та інтересами громадського здоров’я.
З’ясовано особливості становлення професійної культури посадових осіб органів публічної влади, окреслено актуальність обраної теми статті та проаналізовано стан дослідженості цього питання у науці. Розглянуто основні дефініції поняття «професійна культура». Проаналізовано відмінні особливості культури управлінців. Здійснено аналіз чинників становлення професійної культури посадових осіб публічної влади.
У статті здійснено аналіз змісту принципу доброчесності на публічній службі. Наголошено, що доброчесність є одним з інструментів запобігання корупції та невід’ємною частиною культури державної служби.
Досліджено правове регулювання правил доброчесності серед публічних посадових осіб. Проаналізовано Антикорупційні стратегії, які слугують дороговказом для подолання корупції в державі.
У період системних реформ, що відбуваються в сучасному українському
суспільстві загалом, і в судовій системі зокрема, до чинників, що забезпечують більш
справедливий і гуманний характер судового процесу, варто зараховувати історичний
досвід, набутий іншими державами у правовій сфері. Також включення в теоретичне
осмислення поняття культури судового оратора міркувань щодо значення християнсь-кої етики в процесі гуманізації судочинства не лише забезпечило б повноту розгляду
Досліджено онтологічний підхід до проблеми добра і зла, її формулювання та специфіки вирішення в російській релігійній філософії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на основі зіставлення східної (більш близької за “духом” російським мислителям) і західної (блаженний Августин) гілки патристики. Стаття ґрунтується на використанні методу єдності логічного та історичного, категоріального аналізу та компаративістики, аналогії та наукової об’єктивності.
У статті розглядаються погляди К.Твардовського на природу та походження принципів моралі. Стверджується, що будучи прихильником еволюційної етики, він доводив, що не існує ніяких вроджених норм моралі. Етичні норми - це продукт еволюційного розвитку, про що свідчить їх відносний та мінливий характер. Тому для перетворення етики у повноцінну завершену науку, необхідно встановити універсальні норми моралі, які будуть відігравати роль «законів етики».