філософія

Синергетичний підхід у дослідженні міжнародних правових систем є новим і перспективним підходом для аналізу складних взаємодій між елементами правових систем. У зв’язку з глобалізацією зростає потреба в пошуку методів, які дають змогу розглядати правові системи як органічні цілісності, де взаємодія окремих елементів призводить до формування нових правових реалій. Синергетика як наука про самоорганізацію відкриває нові горизонти для вивчення правових систем, що робить це дослідження актуальним у контексті розв’язання сучасних проблем міжнародного права.

Сучасні глобальні зміни потребують переосмислення основних законів функціо­нування суспільства в умовах невизначеності та динамічних соціальних процесів. Ор­ганічні закони, які визначають внутрішню стійкість і здатність суспільства до адаптації, стають об’єктом підвищеного інтересу серед дослідників філософсько-правової науки. Вивчення цих законів у контексті метаантропології дає змогу виявити глибші взаємо­зв’язки між соціальною еволюцією та онтологічними аспектами людського буття, що зумовлює актуальність дослідження.

Це перший український переклад есе Ісаї Берліна "Мета філософії".

У передмові йдеться про життя Ісаї Берліна, його зацікавлення, а також про статтю “Мета філософії”, яка вперше перекладена українською мовою. Метафілософські роздуми Ісаї Берліна про філософію є важливими для розуміння того, яке місце займає філософія у системі наук, які завдання може вирішувати філософія. Також у цій статті пояснюється цінність філософії для суспільства та людини.

 У статті обговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання.

У статті аналізується роль і місце в історії філософсько-правової думки виданого твору «Філософії права» німецького мислителя Г.В. Ф. Гегеля. Написаний 200 років тому, він вважається одним з найбільш глибоких і актуальних в якому Гегель творчо спираючись на розроблений ним діалектико-філософський метод і методологію аналізує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави.

Прорецензовано відому книжку французького філософа, філолога та дослідника античної і середньовічної філософії П’єра Адо. Головна ідея книги полягає у пошуку відповіді на запитання: філософія формує чи інформує? У такий спосіб автор намагається актуалізувати той факт, що філософський дискурс і філософське життя є нерозривні. Він вважає, що визнання філософського життя одним із полюсів філософії допоможе віднайти у нашому сучасному світі місце для філософів, які будуть не лише оновлювати філософський дискурс, але й спрямовуватимуть його у своє життя. Ця книга адресована усім.

Читачам журналу пропонується перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення.

 Автор на прикладі магістерської та бакалаврської програми  «Філософія та економіка» Байройтського університету розкриває дидактичний, педагогічний, науковий аспекти міждисциплінарного підходу у викладанні філософських дисциплін. Коротко описані структура та організація навчального процесу на освітній програмі «Філософія та економіка», проаналізовано робочі програми основних  навчальних дисциплін філософського циклу.

Висвітлено методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, основною особливістю
якої є перехід від моністичної методології до філософсько-методологічного плюралізму.