формальдегід

Одержання бітуму, модифікованого низькомолекулярними органічними сполуками із нафтових залишків. 4. Встановлення оптимальних умов процесу модифікування гудрону формальдегідом та властивості модифікованих продуктів

Досліджено вплив чинників на перебіг процесу хімічного модифікування гудрону формальдегідом з використанням як каталізатора сульфатної кислоти. Використовуючи експериментальні дані, розроблено адекватну експериментально-статистичну математичну (ЕСМ) модель та на її основі встановлено оптимальні значення чинників процесу хімічного модифікування гудрону формальдегідом з використанням як каталізатора сульфатної кислоти, які забезпечують оптимальні значення пенетрації та температури розм’якшеності модифікованих залишків.

Одержання бітуму, модифікованого низькомолекулярними органічними сполуками із нафтових залишків. 3. модифікування гудрону формальдегідом

Вивчена хімічна модифікація гудрону формальдегіду у вигляді 37% водного розчину в присутності каталізаторів. Як каталізатори використані хлорна та сульфатна кислоти, гідроксид натрію та «кислі» гудрони. Досліджено вплив природи та кількості каталізатора, температури та тривалості процесу й співвідношення компонентів суміші на температуру розм’якшення, пенетрацію, температуру крихкості та зчеплення з поверхнею щебню. Структура модифікованого гудрону підтверджена ІЧ-спектроскопічними дослідженнями. Встановлено структурно-груповий склад модифікованих гудронів.

Синтез та структуруючі властивості меламіно-формальдегідних олігомерів з пероксидними групами

Синтезовані на основі меламіну або сечовини й меламіну в присутності трет.-бутилпероксиметанолу або трет.-бутилгідропероксидумеламіно-формальдегідні олігомери з пероксидними групами (МФОП). Як каталізатор реакції використаний оксид цинку. Вивчений вплив природи пероксидної сполуки, співвідношення вихідних компонентів суміші та тривалості процесу на характеристику та вихід МФОП. Наведені методики одержання МФОП та підтверджена їх структура з використанням ІЧ- і ПМР-спектроскопічних досліджень.

Синтез та будова сечовино-формальдегідних олігомерів з пероксидними групами

Розглянута можливість синтезу в присутності трет.-бутилпероксиметанолу (ТБПМ) або трет.-бутилгідропероксиду (ТБГП) сечовино-формальдегідних олігомерів з пероксидними групами (СФОП). Як каталізатор реакції використаний оксид цинку. Вивчений вплив співвідношення вихідних компонентів, температури реакції та тривалості процесу на характеристику та вихід отримуваних олігомерів. Запропоновані методики одержання СФОП з використанням як компонента суміші ТБПМ і ТБГП. Будова синтезованих СФОП підтверджена ІЧ- і ПМР-спектроскопічними дослідженнями.

Одержання бітуму, модифікованого низькомолекулярними органічними сполуками із нафтових залишків. 1. вплив природи розчинника на властивості нафтових залишків, модифікованих формальдегідом

Вивчена можливість модифікування нафтових залишків (гудрону і окисненого бітуму) формальдегідом у вигляді 37% водного розчину за температури 393±3 К впродовж 3 годин в присутності органічного розчинника з використанням як каталізатор хлорної кислоти. Як органічний розчинник використано толуен, п-ксилен, нафтовий сольвент і н-октан в кількості від 0 до 40 % мас. на вихідний нафтовий залишок.

КІНЕТИКА РЕАКЦІЇ АЛЬДОЛЬНОЇ КОНДЕНСАЦІЇ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ З ФОРМАЛЬДЕГІДОМ НА B–P–V–W–Ox/SiO2 КАТАЛІЗАТОРІ

Синтезовано  нові  каталізатори B–P–V–W–Ox/SiO2  газофазної  конденсації  оцтової кислоти  з  формальдегіду  в  акрилову  кислоту  на  промисловому  носії  сталого  хімічного складу (колоїдний  оксид  силіцію,  аеросил A-200).  Показано,  що  гідротермальна  обробка носія  дозволяє  підвищити  активність  та селективність  каталізатора в  реакціях  альдольної конденсації  оцтової кислоти з формальдегідом.

IMPACT OF WEATHER FACTORS ON THE SPEED OF THE REACTION OF FORMALDEHYDE FORMATION ABOVE MOTORWAY OVERPASSES

he analysis of the actual air condition in the city of Kyiv in the areas of big overpasses and crossroads shows that the average annual concentration of formaldehyde more than 3 times exceeds the maximum permissible concentration (MPC) of this toxic substance. One of the most powerful sources of  formaldehyde formation in the air of the city is motor vehicles. The role of weather factors in formaldehyde formation rate (K) depending on capacity of emissions of internal combustion engines has been analyzed in this article.

Studies on cardanol-based epoxidized novolac resin and its blends

Cardanol-based novolac-type phenolic resin was synthesized with a mole ratio 1.0:0.5 of cardanol-to-formaldehyde using a dicarboxylic acid catalyst such as succinic acid. The cardanol-based novolac-type phenolic resin may further be modified by epoxidation with epichlorohydrin excess at 393 K in a basic medium to duplicate the performance of such phenolic-type novolacs. Carboxyl-terminated butadiene acrylonitrile copolymer (CTBN) has been studied by various researches with diglycidyl ether of bisphenol-A (DEGBA) epoxy resin and epoxidized phenolic novolac resins.

Iron Molybdate Catalyst Stabilized by Calcium Oxide for Methanol to Formaldehyde Conversion

Regularities of methanol oxidation by atmospheric oxygen on the catalyst Fe2(MoO4)3/MoO3/CaO = 1 : 0.7 : 0.3 have been studied. It was found that the speed of the process in a model flow reactor obeys the first order equation with the observed rate constant of 1.0 sec1 and the apparent activation energy of 65 kJ/mol. It was established that the selectivity of formaldehyde in the process with once-through conversion over 45 % sharply decreases.

Photocatalytic Oxidation of Formaldehyde Vapour Using Amorphous Titanium Dioxide

The gas-phase photocatalytic oxidation of formaldehyde over illuminated amorphous titanium dioxide was investigated using a model flow reactor with the following experimental conditions: 0.1–0.5 l/min flow rate and an organic compound concentration range of 0.006–0.082 mol/m3. Mathematical model of the process which includes two sequential stages: formation of formic acid and its subsequent oxidation to CO2 was offered.