інформаційна система

Стаття висвітлює питання моніторингу та дослідження екологічного стану територій, що мають статус
природно-заповіднх. У роботі описано створення інформаційної системи з елементами штучного інтелекту для
вивчення екологічного стану природно-заповідних територій. В результаті аналізу даних моніторингу
визначено первинні дані для роботи та сформовано базу даних. Особливу увагу приділено опису інформаційної
моделі об’єкта та обраних показників для його адекватного функціонування. Вбудована система штучного

Зростаюче використання різнотипового програмного забезпечення, є невід’ємною частиною процесів відбору, передавання, зберігання та опрацювання великих за обсягом наборів та колекцій даних, які характеризуються об’ємом, різноманітністю, швидкістю генерування, достовірністю, цінністю, варіативністю, якістю візуалізації тощо. Це обумовлює підвищену потребу у високоефективних засобах опрацювання даних, здатних адаптуватися до швидкозмінного середовища та різнорідних джерел даних.

Представлено комплексне дослідження проблеми автоматизації процесу професійного відбору фахівців у сфері штучного інтелекту шляхом побудови професіограм із використанням інформаційних технологій. Основну увагу зосереджено на розробці інноваційної моделі, яка поєднує підходи HR-аналітики та методи обробки неструктурованих текстових даних. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, зростанням попиту на спеціалістів з ІТ та потребою у стандартизованому описі компетенцій, необхідних для успішної професійної діяльності.

В статті описано проблематику проектування інформаційної системи моніторингу для оцінювання екологічного стану території заповідника. Розроблено інформаційну модель системи з врахуванням параметрів стану повітря, поверхневих вод та ґрунтів в природному заповіднику «Розточчя», зокрема увагу зосереджено на особливостях біологічного різноманіття Верещицького та Ставчанського відділень заповідника. Спроектовано та реалізовано основні компоненти системи, а саме логічну модель бази даних та геоінформаційну систему дослідженої території.

Дослідження спрямоване на розробку тестового опитування для ефективного відбору фахівців в ІТ-галузі, що базується на використанні сучасних методів машинного навчання, зокрема кластерного аналізу з застосуванням методу k-середніх. Зважаючи на обмежений доступ до існуючих тестувальних платформ, які зазвичай доступні лише для великих компаній на платній основі, було прийнято рішення створити альтернативний веб-додаток. Цей додаток стане доступним інструментом для більш широкого кола користувачів та дозволить автоматизувати процес оцінки навичок кандидатів.

The article describes the problem of data personalization by identifying the individual characteristics necessary to solve the personalization problem. The essence of the researched problem of personalization and the solution of tasks of the estimated correlation between individual characteristics and the solution using the forecasting model has been also highlighted.

У роботі представлено результати експериментального дослідження еквівалентного рівня шуму на вибраних вулицях м. Львова в залежності від часу доби. На основі експериментальних даних побудовано емпіричні математичні моделі розрахунку рівня шуму в залежності від часу доби. Також розроблено інформаційну систему, яка дає змогу дослідити зміну еквівалентного рівня шуму від транспортних потоків в залежності від часу доби, яка може використовуватися при розрахунку необхідної шумоізоляції конструкцій прилеглих будівель.

Стаття присвячена аналізу процесів розроблення інтерфейсів інформаційної системи «розумне домогосподарство» з використанням методу персон. Впровадження «озумних» технологій в побутове середовище сучасного соціуму відіграє важливу роль, водночас успішне втілення інформаційно-технологічної концепції «розумне домогосподарство» суттєво залежить від ефективності та зручності інтерфейсів, які забезпечують взаємодію розлогої інформаційної системи з багатьма класами користувачів.

В останні роки зростає популярність інформаційних технологій, їх роль та ступінь використання у багатьох сферах, зокрема в освітній галузі. Впровадження цифрових навчальних засобів в навчальний процес дозволяє підвищити його гнучкість, застосовувати більш індиідуальні підходи до здобувачів освіти та заохочувати їх до самовдосконалення.

Розглянуто основні підходи до описування та створення екоінформаційних систем на основі дискретних моделей та інформаційно-комп’ютерних технологій.

The paper describes the main approaches to the development of systems based on ekoinformation discrete models and computer technology.