У статті здійснено правовий аналіз кримінальних правопорушень проти власності, зокрема тих, які передбачені розділом VI Кримінального кодексу України. Окрему увагу присвячено проблемам кваліфікації, розмежуванню між суміжними складами (крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство, привласнення чи розтрата майна тощо), а також складнощам у визначенні умислу, форми вини, мотиву та мети.
У статті здійснено спробу дати характеристику принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами та проаналізувати судову практику щодо зловживання процесуальними правами. Наголошено, що принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами конкурує з принципом доступу до правосуддя, позаяк у разі залишення позову без розгляду фактично обмежується право на доступ до правосуддя. Здійснено трактування категорії “добросовісність” як невід’ємної характеристики поведінки учасників адміністративного процесу.
Розглянуто спірні питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України. Відзначено, що для характеристики розбою важливе значення має суб’єктивна сторона вчинення цього кримінального правопорушення. Як відомо, суб’єктивна сторона кримінального правопорушення – це його внутрішня сторона, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно небезпечного діяння, що нею вчиняється, і до його наслідків.
Описано головні способи взаємодії між сервісами та активностями у системі Android. Описано переваги і недоліки кожного з підходів, а також ситуації, коли конкретний підхід найоптимальніший.