істина

Українськоцентризм і правдоцентризм як єдиносущна місія журналістики

У статті проаналізовано поняття українськоцентризму і правдоцентризму як єдиносущної місії журналістики. Розглянуто правду як головний чинник позитивного впливу ЗМК на формування в українців національної свідомості й гідності, державницького мислення і переконання, національних і загальнолюдських морально-духовних цінностей, національної ідентичності. В історичному контексті осмислено трактування правди з позиції московської= російської шовіністично-імперської ідеології і політики та українських національно-гуманістичних інтересів і цінностей.

Метаантропологічні парадигми антиномії філософії права

В антиномійній теорії значне місце відводиться антропологічним особливостям людини. Таке твердження зумовлене тим, що людина у праві часто, навіть інколи беззаперечно, зосереджується на тому, що основним для неї є тілесна природа існування. Тоді вся увага зосереджується на тому, що тілесна поведінка визначає праведність чи неправедність життя і у цій теорії шукають антиномії, що до онтологічного результату не приводить.

Чому виникає такий стан?

Вчитися бачити. Ніцше, Трамп і нові цифрові медіа (Переклад з нім. Віталія Мудракова)

Український переклад Віталія Мудракова за виданням: Stefan, P. (2018). Sehen lernen. Nietzsche, Tramp und die neusten Medien. In Kotzur, M. (Hrsg). Wenn Argumente scheitern. Aufklärung in Zeiten des Populismus, 33-52. Münster: Mentis.

Істина й концепт, або про те, що є концептом у філософії Анрі Берґсона, а що ним не є. Післямова до українського перекладу листа Анрі Берґсона до Рихарда Кронера.

Лист Анрі Берґсона до Рихарда Кронера написаний у листопаді 1910 року. Перекладений українською мовою вперше. У листі Берґсон проливає яскраве світло на крихітні й зазвичай непомітні, але вельми важливі деталі, свого вчення про істину та концепти, зокрема концептотворення.

Лист Анрі Берґсона до Рихарда Кронера (кінець листопада 1910 року)

Вперше перекладено лист Анрі Берґсона до Рихарда Кронера, в якому французький філософ розкриває суть концептотворення.

Правознавство у контексті наукових теорій сучасності

Розглянуто актуальні питання методології пізнання наукових теорій. Досліджено наукові теорії сучасного правознавства, їх структуру. Обґрунтовано розвиток право- знавчих теорій у загальній структурі наукових теорій. Звернено увагу на організацію правознавства як науки. Розглянуто проблему вартісної свободи науки, яка нас цікавитиме з різних аспектів і стосуватиметься. Автор стверджує, що кожна наука корис- тується інструментарієм логіки. Отож загальна наукова теорія намагається відповісти на важливий аспект запитання “що таке наука?”.

Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних "пост" (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка. Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы). Львів: Видавництво Магнолія, 2019. 179 с.)

У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість.

Дивитися, щоб дивуватися: феноменологічно-етимологічний аналіз дива (науково-методична стаття)

У статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає  як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова «диво» й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне.

До питань конструктивної комунікації щодо створення усвідомленої методології

Розглянуто проблеми теорії пізнавального процесу, що пов’язана не лише із встановленням істини, а із наявністю неоднакових підходів до методології філософсько- правової науки. Порушено питання про зворотну силу процесу пізнання, етичного пізнання, яке має морально-ціннісні критерії, які варто обговорювати для вироблення в пізнанні інтегративної методології.