Теоретик права, методолог і лірик (до 70-ліття від дня народження професора Михайла Степановича Кельмана)
Церковне право часто ототожнюють з канонічним правом подібно до того, яку дух приймають за душу. З цього приводу ведуться наукові дискусії, внаслідок цього появляється пошуки, дослідницькі інтереси. Ми почнемо з аналізу двох проблем: 1) категорій діалектики, що фікусують ступені єдності і відмінності між науковими поняттями і 2) метаантропологічних компонентів людького буття. Тобто церковне право досліджуватимемо з позицій двох альтерантивних концепцій – діалектики і метафізики. Передусім, необхідно відновити у населення України сприймання субстанції.
У процесі обговорення реформи вищої освіти в юридичній галузі наявна прогалина, яка поки що фахівцями не ідентифікована як значуща. Йдеться про те, що у навчальному процесі, а пізніше й на практиці постала комунікативна складова юридичного фаху. Це зумовлено нівелюванням галузевої комунікації та юридлінгвістичної науки, які у вітчизняній гуманітаристиці практично відсутні: ні комунікації сучасного права, ні правничої лінгвістики дослідники належно не розвивають. У звʼязку з цим рівень правової комунікації випускників юридичної спеціальності в середньому досить низький.
Розглянуто у науковому і концептуальному розумінні методологічні засади вюридичній науці. Критика стану методологічних досліджень у нашій науці, виходячи змети, формування в Україні громадянського суспільства, побудови демократичноїправової держави, ринкової економіки є цілком виправданою. Лише за характеромпроблем, що виникають у юридичній науці у зв’язку із зазначеними цілями, а також замасштабом дослідницьких завдань насамперед методологія постає однією з найменшрозроблених галузей нашої науки і насамперед загальної теорії права.
Розглянуто актуальні питання методології пізнання наукових теорій. Досліджено наукові теорії сучасного правознавства, їх структуру. Обґрунтовано розвиток право- знавчих теорій у загальній структурі наукових теорій. Звернено увагу на організацію правознавства як науки. Розглянуто проблему вартісної свободи науки, яка нас цікавитиме з різних аспектів і стосуватиметься. Автор стверджує, що кожна наука корис- тується інструментарієм логіки. Отож загальна наукова теорія намагається відповісти на важливий аспект запитання “що таке наука?”.
Methodological situation in the modern jurisprudence, the main peculiarity of which
there is transition from monistic methodology to philosophical and methodological pluralism,
is described in the article.
The development of logical knowledge in Ukraine is based on the work of Professor of
the Kyiv-Mohylyanska Academy, a well-known figure in the Ukrainian spiritual culture of the
late XVII – first half of the XVIII century. The structure, problems and terminology of the
course “Logic” by F. Prokopovich are analyzed.
Досліджено розвиток науки логіки в Україні на основі праць професора Києво- Могилянської академії, відомого діяча української духовної культури кінця XVII – першої половини XVIII ст. Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію курсу “Логіка” авторства С. Яворського.
Досліджено розуміння методології у сучасному загальнотеоретичному правознавстві. Встановлено, що філософською базою дослідження є плюралістична методологія, яка поєднує однакові за змістом, сутністю та походженням методи. Визначено поняття “методологія правознавства” як вчення про структуру, логічну організацію, принципи, методи, засоби і форми діяльності дослідника у процесі пізнання досліжуваних державно-правових явищ. Подано структурно-функціональну характеристику цього поняття, розглянуто основні складові його узмістовлення.
In the article provisions of the main philosophical and legal theories aimed at explaining the meaning and essence of law and order. Shows the common and different in different theoretical and methodological approaches, the necessity at the present stage of development of the philosophy of law build an integrative concept, which would objnull positive achievements
of the existing theories.