Стаття присвячена дослідженню сутності та класифікації кіберправопорушень, які скоюються в умовах тотальної цифровізації суспільства, а також адміністративно-правовим засобам протидії зазначеним такого роду кіберправопорушенням.
Стаття присвячена дослідженню поняття та класифікації кіберправопорушень у кримінальному праві. Автор аналізує різні підходи до визначення термінів “комп’ютерні правопорушення”, “кіберправопорушення”, “інтернет-злочинність” та інших, підкреслюючи різницю у їхньому застосуванні в юридичній науці. Особливу увагу надано позиціям учених щодо трактування кіберзлочинності та її місця у кримінально-правовому полі.
Проаналізовано актуальну тему аналізу динаміки світової управлінської реакції на кіберзагрози та шляхи забезпечення державного управління інформаційною безпекою України в умовах системних кіберзагроз. З досвіду управління протидією кіберзагрозам передових країн світу та з позицій системного аналізу, в загальних рисах визначено шляхи вдосконалення інформаційної безпеки України.
Здійснено дослідження безпеки соціально-економічних процесів у віртуальному просторі. З’ясовано вплив ключових тенденцій сучасності на формування превентивних та адаптивних механізмів забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки підприємств. До основних зараховано глобалізацію, інформатизацію та індивідуалізацію потреб споживачів, медіатизацію суспільних явищ, детериторіалізацію та універсалізацію соціальних явищ.
It is proposed and studied the model of conflict interaction of objects and subjects of cyberspace based on the principles of construction discretionary access control models in information and telecommunication systems. The model can provide information security system in the form of Euclidean product of sets, which components are elements of information security. Cyberspace is defined as the Euclidean metric.