коефіцієнт кореляції

Вивчено вплив хімічного складу сировини на спалювання клінкеру внаслідок визначення вмісту вільного СаО (% мас.) клінкеру. Досліджено спалювання двох типів портланд-клінкеру з силікатним модулем 2,3, 2,5 та 2,7 та коефіцієнтом насичення вапном 0,88–0,98. З використанням моделі мультигенного генетичного програмування (MGGP), прогнозовано спалювання клінкеру. Показано, що модель MGGP є прийнятною для прогнозування кількості вільного СаО (% мас.), а для її точного розрахунку введено кореляцію. Величину кореляції порівняно з рівнянням FL-Smidth.

Досліджено виробництво нафтополімерних смол  шляхом низькотемпературної зворотної емульсійної коолігомеризації фракції С9 рідких побічних продуктів піролізу дизельного палива. Встановлено, що визначальними факторами частки С9 зворотної емульсійної олігомеризації є тривалість реакції, концентрація емульгатора та фазове співвідношення. Розраховано кореляцію виходу та фізико-хімічних характеристик олігомерів. Запропоновано множинну лінійну регресію виходу олігомеру в залежності від основних значущих параметрів процесу олігомеризації у зворотній емульсії.

Як свідчить аналіз літературних джерел, статистичній обробці результатів вимірювань не завжди приділяється належна увага. На превеликий жаль, відповідні алгоритми часто обмежуються спрощеними статистичними процедурами, без належного обгрунтування цільової функції, в тому числі для перевірки якості опрацювання випадкових даних. Тому автор планує опублікувати серію статей із статистичного моделювання, які включатимуть результати оригінальних досліджень самого автора та інших.

Запропоновано метод обчислення автокореляції, а також ефективної кількості спостережень. Для генерування корельованих спостережень використовується метод рухомого середнього. За допомогою методу серій можливе спрощене обчислення ефективної кількості спостережень для визначення стандартної непевності середнього значення корельованих спостережень.

Показані різні підходи геологів прикордонних карпатських країн до виділення та розчленування формацій. Висунуті у Словаччині уявлення про принципово нові формаційні категорії можуть бути покладені в основу їх кореляції усій Карпатської дуги тільки після спільних досліджень цій проблеми геологами різних країн безпосередньо на природних розрізах.

На основі припущення про те, що коефіцієнти взаємної кореляції між хвильовими формами повто­рних землетрусів на одній і тій самій станції залежать лише від відстані між їхніми вогнищами і спада­ють експоненціально з її збільшенням, було розроблено алогритм і програму для визначення взаємного розташування вогнищ.

Розглянуто різні способи визначення коефіцієнта відкритої пористості теригенних колекторів з врахуванням глинистості за даними акустичного каротажу. Визначені коефіцієнти пористості за цими способами та за петрофізичними зв’язками зіставляли з результатами досліджень кернового матеріалу. Для порівняння величин коефіцієнта пористості використано апарат математичної статистики з метою систематизації отриманої інформації та оцінки характеристик розподілу цієї величини.

Проведено порівняльний аналіз вогнищевих параметрів землетрусів Криму, визначених за паралельними записами одних і тих же подій аналоговими і цифровими сейсмостанціями. Показано, що сейсмічні моменти М0 і моментнi магнітуди Mw відповідають одні одним, а радіуси кругової дислокації r0 за цифровими станціями виходять дещо більшими, порівняно з аналоговими, за рахунок більш широкосмугової амплітудно-частотної характеристики цифрових приладів. За незалежними визначен­нями М0 і r0 з використанням записів цифрових сейсмостанцій за період 2001–2011 рр.

Сучасні геодинамічні дослідження в глобальному і регіональному масштабах реалізуються мережею перманентних GNSS станцій, що розташовані по всій поверхні Землі. Континентальна мережа EPN (EUREF перманентна мережа) це європейська мережа майже 200 станцій, основне призначення яких – обслуговування ETRF89. Один із багатьох доступних продуктів цієї мережі – часові зміни координат станцій, що вивчаються у рамках проекту “EPN Coordinate Time Series Analysis».