Ця стаття присвячена аналізу творчості скульптора Томаса Гуттера. У ній досліджується життя та творчий шлях митця, особливості його стилю та використання матеріалів у скульптурі. Розглядаються ключові роботи Гуттера, їх тематика та символіка, зокрема виразність у просторі. Результати дослідження корисні для шанувальників мистецтва, студентів та дослідників.
Коли йдеться про красу соціальнокомунікаційного контенту, відразу ж уявляєш собі прекрасний репортаж з чудовими описами, соковитими образами, креативними авторськими знахідками. Утім, сучасні соціальні комунікації настільки стрімчасто намагаються передати своїй аудиторії контент, що на перший план висувають потребу реального (чи то навколо реальності) вмісту, огорнутого в оболонку вимог до жанру (чи то до сукупності таких вимог), а не яскраві образи та відчуття.
Проаналізовано підходи до визначення терміна «креативний менеджмент». Розгля- нуто концепцію креативного класу, в якому новими рушійними силами економічного розвитку є «суперкреативне ядро» (ураховуючи художників, дизайнерів) і «творчі професіонали» (серед яких менеджери, юристи). Виокремлено основні ознаки креативності персоналу підприємств. Охарактеризовано напрями креативного менеджменту в сфері маркетингу, зокрема: маркетингові комунікації, реклама, бренд-менеджмент, медіа- менеджмент. Запропоновано етапи розроблення креативних рішень на підприємстві.
У канонічно-правовій науці як галузі філософії права, спеціального вступу до неї актуальність починається з онтологічного витлумачення проблем проникливого споглядання метафізичного богослів’я. Ці проблеми виникають у практичному житті, потім заново починаються на лекційних заняттях, продовжуються на семінарських заняттях і не закінчується у практичному житті. Контроль за якістю розв’язання цих проблем здійснюють вибрані науки, зокрема духовна педагогіка.Педагогічну діяльність духовного контролю очолює Церква.
У статті проаналізовано поняття творчого методу, визначено закономірності, особливості та принципи формування творчого методу архітектора, адже архітектура має багато спільного з іншими дисциплінами, як-от: соціальні науки, історія, філософія, дизайн, математика тощо. Проте, крім технічних і професійних навичок, якими повинен володіти кожен архітектор, він повинен мати просторове мислення та фантазію, бути творчим на багатьох рівнях, а також набути мистецьких та інтелектуальних здібностей.
Подано огляд книжки “Gaming AI” відомого американського автора, економіста і співзасновника Discovery Institute, Джорджа Ґілдера, в якій він доводить, що Штучний Інтелект (ШІ) не може мислити, як людина, але може змінювати умови праці і саму працю людини, її заняття. Тому він очікує, що у майбутньому ШІ контролюватиметься людиною у тих видах роботи, які є рутинними й механічними, а також допомагатиме їй у творчій роботі та навіть створювати нові творчі заняття.
Вперше перекладено українською мовою статтю Яна Лукасевича «Творчість у науці».
Вперше здійснено переклад українською мовою статті «Творчість у науці» відомого представника Львівсько-Варшавської школи, логіка та методолога науки, Яна Лукасевича. У ній відомий логік спростовує тезу про те, що науки існують лише для відтворення фактів та встановлення істин на їхній основі. Науки, впершу чергу, існують для задоволення інтелектуальних потреб людини, які виникають на основі її прагнення до розумування. Розумування є творчими актами, до яких належать доведення, виведення, підтвердження та розуміння, а також створення гіпотез.
В статті розглядається досвід осмислення єдності інтуїтивного і наукового підходу в творчості художника. Вирішення цієї проблеми пов’язане з фундаментальними питаннями методології процесу виконання твору мистецтва. Єдність інтуїтивного і раціонального є запорукою його гармонійності. Такий дуалістичний досвід виконання мистецького твору розширює творчий діапазон художника, доповнює його новими духовними та науковими формами. Такий підхід виводить творчість митця за межі традиційних методів і дозволяє залучити нові прийоми до процедури аналізу та виконання твору.
An analysis of spatial and semantic archetypes of religious structures by Hungarian architects, including Imre Makovecz, made it possible to further develop the idea concerning the creative work of this original architect, which was based on deep traditions of Hungarian culture. The genetic memory of the architect, which broadly extends beyond current theoretical concepts and schemes of architectural theory, formed the basis of the work of Imre Makovecz and other Hungarian architects.