наука

Антропологічно-соціальний вимір філософії: передмова та переклад есе «Субстанційне та функціональне розуміння філософії» Лешека Колаковського

Це український переклад есе “Субстанційне та функціональне визначення філософії” відомого польського мислителя, дослідника та критика марксизму, епістемолога, Лешека Колаковського. У ньому розглядається природа філософії, її призначення та функції, які вона виконує, як у житті окремої людини, так і в суспільному чи колективному житті. Відтак, автор розглядає різні визначення філософії з різних позицій: сцієнтичної, трансцендентальної, традиційної та функціональної. Остання є основною, бо її притримується Лешек Колаковський. Філософія є природним явищем у житті людини та людських спільнот.

Доктринальні підходи щодо розкриття поняття «правове регулювання»

Безумовним надбанням цивілізації, показником цивілізованого розвитку су- спільства є встановлення та забезпечення соціального порядку. Одним із ціннісних проявів характерних ознак дієвості права в суспільстві вважається відповідний правопорядок, який досягається засобами впливу, регулювання, забезпечення. Не викликає сумніву теза проте, що ціннісний вияв регулювання — це ознака стабільного суспільного розвитку. Розглянуто і надано характеристику регулюванню в контексті розгляду ефективної його дії як регулятора суспільних відносин.

Передмова до українського перекладу статті "Мета філософії" Ісаї Берліна

У передмові йдеться про життя Ісаї Берліна, його зацікавлення, а також про статтю “Мета філософії”, яка вперше перекладена українською мовою. Метафілософські роздуми Ісаї Берліна про філософію є важливими для розуміння того, яке місце займає філософія у системі наук, які завдання може вирішувати філософія. Також у цій статті пояснюється цінність філософії для суспільства та людини.

Світоглядні інтерпретації філософії та проблема її наукового статусу (дослідницька стаття)

 У статті обговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання.

Підготовка фахівців вищої кваліфікації механічного профілю у Львівській політехніці

Подано історію розвитку механіки та коротку хронологію створення і роботи спеціалізованих вчених рад для підготовки кадрів вищої кваліфікації у Львівській політехніці, виокремлено та охарактеризовано основні етапи їх діяльності.

Інноваційний розвиток та людський капітал України: тенденції, проблеми та перспективи

Досліджено сучасного стану науково-технічної та інноваційна діяльність в Україні на основі аналізу міжнародних рейтингів та вітчизняних інформаційних джерел, виявлено основні проблеми, що перешкоджають інноваційному розвитку України та людського капіталу, проаналізовано розроблені методичні підходи до прогнозування еволюції кадрового потенціалу вітчизняної науки на наступні десятиліття.

Еволюція та релігійний досвід. Рецензія на книжку Йогана Смедта та Гелени Де Круз “Еволюція кидає виклик релігії”. Видавництво Університету Кембріджа, 2020. – 76 с.

Прорецензовано книжку, автори якої аналізують виклики, котрі постають перед релігією в контексті еволюційної теорії. Де Смедт і Де Круз показують, як виникають ці випробування, які вкорінені у сферах метафізики, проблеми походження життя на Землі та, зрештою, виникнення самої релігії. Зокрема, порівнюють докази існування Бога і створення світу у викладі середньовічних(Августин, А. Кентерберійський) та сучасних (Е. Плантінґа, Є. Лейбовіц) мислителів і вказують на сьогоденній потребі їх перегляду.

Елементи, типи та наслідки наукової творчості. Передмова до українського перекладу статті Яна Лукасевича «Творчість у науці»

Вперше здійснено переклад українською мовою статті «Творчість у науці» відомого представника Львівсько-Варшавської школи, логіка та методолога науки, Яна Лукасевича. У ній відомий логік спростовує тезу про те, що науки існують лише для відтворення фактів та встановлення істин на їхній основі. Науки, впершу чергу, існують для задоволення інтелектуальних потреб людини, які виникають на основі її прагнення до розумування. Розумування є творчими актами, до яких належать доведення, виведення, підтвердження та розуміння, а також створення гіпотез.