неруйнівний контроль

Виявлення та ідентифікація включень при моделюванні стаціонарних процесів є важливою задачею в багатьох технічних галузях, зокрема, матеріалознавстві, електроніці та неруйнівному контролі. Наявність включень може впливати на механічні, теплові та електричні властивості матеріалу, а тому точність визначення їхніх геометричних та фізичних характеристик є важливою. Використання сучасних чисельних методів та методів глибинного навчання відкриває нові можливості для покращення ефективності та точності прогнозування результатів.

Для дефектоскопії матеріалів та виробів у багатьох випадках можна використовувати візуально-оптичні методи та засоби. З розвитком мікропроцесорних компонентів і, відповідно, значним розширенням сфер використання комп’ютерної техніки та методів і засобів оброблення та аналізу зображень стрімко розвивається використання візуально-оптичних методів та засобів дефектоскопії для серійного виробництва та в наукових дослідженнях.

Запропоновано математичне забезпечення побудови моделей визначення координат джерел акустичної емісії і алгоритмів пошуку дефектів. Дано опис схем розташування датчиків. Запропоновані розрахункові формули визначення координат просторової локалізації джерел акустичної емісії. Описана процедура неруйнівного контролю і технічної діагностики металоконструкцій.

Сутність електромагнітних методів неруйнівного контролю феромагнетиків полягає у виявленні магнітного поля, що виступає над внутрішніми і підповерхневими дефектами. Для виявлення такого локального поля запропоновано новий варіант накладного давача у вигляді індуктивного елемента на тороїдальному осерді з додатковими магнітопроводами. Цей давач має просту конструкцію, його висока чутливість підтверджена експериментально. Такий давач може використовуватись для контролю зварних з’єднань запропонованим методом, що ґрунтується на вимірюванні магнітного опору ділянки зварювання. 

Магнітна дефектоскопія є одним з найкращих методів контролю якості матеріалів з феромагнітними властивостями. Вона поєднує високу чутливість та імовірність виявлення внутрішніх і підповерхневих дефектів з низькою вартістю і простотою виконання. Однак існують випадки, де традиційна методика неруйнівного магнітного контролю є неефективною. З’єднання сталевих елементів конструкцій способом зварювання пов’язане зі зміною геометричних розмірів і формою виробу, а тому для їх контролю необхідне використання іншої методики.

У статті розглядається можливість застосування методу коерцитиметрії для ідентифікації напружено-деформованих станів корпусу судна, який би ураховував невизначеність відносно миттєвого стану корпуса, вплив випадкових факторів, утому і старіння матеріалу суднових конструкцій. Проведено аналіз залежності коерцитивної сили і діючих напружень при статичному розтяганні плоских зразків конструкційних сталей, які найбільш поширені при будуванні корпусів суден. Наведені результати вимірювання коерцитивної сили матеріалу суднових конструкцій під час експлуатації судна.