Досліджено та розроблено прототип інформаційної системи, що базується на онтологічному моделюванні із використанням логічного виведення (дескриптивної логіки) у процесі тестування програмного забезпечення.
Розглянуто актуальну проблему використання ситуаційної обізнаності як ключового фактору при проектуванні системи підтримки прийняття рішення.
Зростання обсягів інформації, яку потрібно брати до уваги при прийнятті рішень визначають актуальність побудови інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень. Передумовою прийняття коректного рішення є побудова коректної концептуальної моделі проблемної ситуації, яка враховує усі фактори, релевантні до цієї ситуації. Концептуалізація проблемної ситуації подається онтологією цієї ситуації. При формуванні онтології ситуації доцільно використовувати знання з існуючих онтологій.
Розглянуто актуальну проблему кластеризації онтологій для оптимізації операцій
інтелектуального опрацювання даних в умовах невизначеності, зумовленої неточністю
або неповнотою даних про предметну область. Кластеризація онтологій – це процес
автоматичного розділення множини онтологій на групи (кластери) на основі ступеня
їхньої подібності. Для розв’язування задачі кластеризації необхідно задати міри
близькості онтологій, вибрати або розробити алгоритм кластеризації та виконати
змістовну інтерпретацію результатів кластеризації.
Врахування поточного контексту є важливою вимогою для систем, що ґрунтуються на знаннях. У статті розглянуто застосування контекстно-залежної підтримки прийняття рішень у сфері працевлаштування. Дослідження засноване на аналізі бізнес-процесів у сфері зайнятості, в результаті яких побудовано онтологію. Далі порівнюються моделі подання контексту та обираються моделі на основі онтології та графів для опрацювання контекстних знань. Удосконалено JDL модель із вказанням операцій опрацювання контексту. Для представлення контекстних знань області працевлаштування використано контекстні графи.
Запропоновано 4-рівневу модель побудови онтологій для автоматизованого проектування мікроелектромеханічних систем та описано особливості кожного рівня.
Розглянуто формування тезаурусу предметної області “Розумне місто”, подано тлумачення лексикографічних систем на основі теорії В. А. Широкова, описано методику проектування онтології проблемної області, подано приклад побудови фрагмента онтології з предметної області “Розумне місто”.
Обгрунтовано актуальність розроблення, а також сформульовано загальні вимоги та побудовано архітектуру інтегрованого онтоорієнтованого інформаційно-аналітичного середовища наукових досліджень, професійної цілительської діяльності та електронного навчання китайської образної медицини як перспективної складової інтегральної медицини.
Розроблено модель петлі Бойда на основі автомата Мура. Станами автомата є етапи петлі Бойда, а також процеси редагування онтології та пошук релевантних знань в онтології. Визначено можливі переходи між станами автомата і параметри, які при цьому передаються. Розроблений автомат є основою для побудови СППР командирами тактичних ланок СВЗСУ
Розглянуто питання розроблення методів та програмних засобів опрацювання інформаційних ресурсів. Розроблено формальний опис процесу опрацювання текстового контенту. Сформульовано новий підхід до застосування та впровадження бізнес-процесів.
Підсумовано доробок автора з розв’язання задачі перекладу української жестової мови. Відомі лінгвістичні моделі та методи перекладу порівняно з альтернативним підходом, який розробив автор для перекладу української жестової мови з використанням граматично доповненої онтології. Запропоновано метод наповнення онтологій з викорис- танням предметно-орієнтованих мов, що дало змогу розробити граматично доповнену онтологію. Описано метод перекладу на основі граматично доповненої онтології.