На основі моніторингу виявлено складні геолого-гідрологічні умовиПередкарпатского сірконосного басейну. Серед них особливе значення мають обводненість і закарстованість території басейну, різна глибина і потужність рудного пласта. Тому виникла необхідність у використанні системи, комплексу і способів розробки окремих родовищ сірки.
Проаналізовано умови виникнення і розвитку моніторингу як комплексного науково-інформаційної системи спостереження за різними природними та антропогенними об'єктами та явищами. Запропоновано методику здійснення еколого-ландшафтного моніторингу порушених земель в процесі відкритих промислових розробок родовищ самородної сірки.
Проаналізовано і дано генетико-морфологічну оцінку існуючих класифікацій, що дасть можливість в майбутньому значно вдосконалити їх з урахуванням сучасних методичних підходів. Особливу увагу необхідно звернути на термінологію окремих таксономічних одиниць, використаних при класифікації техногенних грунтів.
Встановлено, що бал бонітету техногенних грунтів значною мірою залежить від їх фізико-хімічних властивостей, методів визначення, а також від природних і антропогенних чинників, які враховуються при бонітування за допомогою поправочних коефіцієнтів.