регенерація

У статті розглянуто фільтрувальне обладнання для очищення теплоносія реактора ВВЕР-1000, яке відіграє важливу роль у підтримці оптимального водно-хімічного режиму, зниженні радіоактивного забруднення обладнання та продовженні терміну служби компонентів реакторної установки. Досліджено особливості експлуатації іонообмінних фільтрів та визначено напрямки їх модернізації. Проаналізовано конструкцію та характеристики катіонітового фільтра, визначено фактори, які впливають на ефективність роботи фільтрів, зокрема заміна іонообмінних смол та оптимізація процесу регенерації.

У статті досліджено архітектурні особливості міста-фортеці Калуш –  одного із найдавніших міст Західної України, розташованого в Івано-Франківській області. З наданням магдебурзького права в XVI столітті Калуш став важливим торговельним і культурним центром із великим оборонним потенціалом: укріплене місто-фортеця ХVІ ст. було закладено як ідеальне, з регулярним плануванням та Старостинським замком. Проте архітектурно-містобудівна спадщина цього періоду майже не проглядається в сучасній забудові.

Висвітлено методологічні аспекти роботи архітектора в історичному середовищі, розкрито сучасні тенденції та процеси трансформації архітектурно-містобудівної структури історичних міст. Розглянуто та проаналізовано три основні підходи до їх відтворення та трансформації, що їх використовувано на теритирії Східної Європи в другій половині ХХ століття. Розкрито поняття центральної частини історичного міста як структурної одиниці міста та описано методику локалізації його межі.

Визначено коефіцієнт прискорення абсорбції кисню повітря хінгідронним поглинальним розчином в апараті з суцільним барботажним шаром, а також константу швидкості реакції між хемосорбованим киснем і відновною формою олігомерів хінгідрону. Отримані результати мають практичне значення для вибору масообмінного апарату для регенерації поглинального розчину у хінгідронному методі очищення газів від сірководню.

У статті розглянуто проблему деградованих та депресивних промислових територій міста Львова. Визначено способи переосмислення та реструктуризації промислових об’єктів міста у нові комплекси, що відповідають найважливішим потребам населення та підвищують імідж міста. Проаналізовано розташування цих територій у структурі урбанізованого Львова та запропоновано на основі містобудівного аналізу пропозицію з рефункціоналізації промислових зон.

Методом дискретно-послідовного мікроокиснення коксу досліджено початкову активність кислотних цеолітів у крекінзі н-гексану та вплив ступеня регенерації на залишкову активність зразків. Знайдено, що окиснення 5-10 імпульсами кисню належним чином відновлює активність каталізаторів на основі фожазиту та пентасилу, тоді як для морденіту, який має підвищену схильність до блокування канальної структури коксом, такої кількості кисню не достатньо.

У площині нормативно-правового регулювання проаналізовано термінологічний аспект, висвітлено деякі типові практичні проблемні ситуації регенерації ринкових площ історичних міст Галичини, подано рекомендації корекції окремих нормативних положень.

Для відновлення експлуатаційних властивостей відпрацьованих нафтових олив (ВНО) використовують різноманітні методи очищення й регенерації, які ґрунтуються на фізичних, хімічних і фізико-хімічних процесах і полягають у видаленні з олив продуктів «старіння» і забруднення. Однак, найбільш широкого використання набули методи хімічної регенерації у присутності концентрованої сульфатної кислоти або лугу. Водночас, застосування цих методів створює нову проблему стосовно утилізації агресивно-небезпечних відходів.

The problem of accumulation of spent sorbents is considered in the article; The main methods of desorption of pollutants and regeneration of sorbents are described; the effectiveness of the method of chemical desorption for extracting Nikel ions (II) from bentonite clays is investigated; the main ways of utilization of spent sorbents are considered

Вивчено процес термоокисної регенерації відпрацьованої індустріальної оливи
марки ІГП-18. Встановлено вплив температури, тиску й тривалості процесу на техніко-
експлуатаційні характеристики регенерованої моторної оливи. На основі отриманих
результатів досліджень встановлено оптимальні умови проведення процесу.
Встановлено, що запропонований процес придатний для регенерації відпрацьованих
індустріальних нафтових олив. Оливу, регенеровану із залученням додаткових методів
очищення та внесення нових пакетів присадок, можна використати як змащувальне