ХІМІЧНА РЕГЕНЕРАЦІЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ НАФТОВИХ ОЛИВ У ПРИСУТНОСТІ ТІОКАРБАМІДУ

Для відновлення експлуатаційних властивостей відпрацьованих нафтових олив (ВНО) використовують різноманітні методи очищення й регенерації, які ґрунтуються на фізичних, хімічних і фізико-хімічних процесах і полягають у видаленні з олив продуктів «старіння» і забруднення. Однак, найбільш широкого використання набули методи хімічної регенерації у присутності концентрованої сульфатної кислоти або лугу. Водночас, застосування цих методів створює нову проблему стосовно утилізації агресивно-небезпечних відходів.

На сьогоденні, поруч з численними методами для регенерації ВНО без присутності агресивно-небезпечних сполук на особливу увагу заслуговують методи з використанням комплексотворних сполук, зокрема карбаміду. Однак, недоліком таких методів є використання водних розчинів реагентів, що окрім відновлення деяких експлуатаційних властивостей оливи, може призвести до утворення оливної емульсії, осадів, закупорки фільтрів змащувальної системи двигунів внутрішнього згорання.

У роботі вивчено можливість хімічної регенерації ВНО у присутності кристалічного тіокарбаміду. Для встановлення чинників керування процесом слід було вивчити вплив кількості реагенту, тривалості процесу та природи ВНО на експлуатаційні властивості регенерованих нафтових олив.

Досліджуваними ВНО слугували два зразки, одержані з служби технічного обслуговування – індустріальна та трансформаторна відпрацьовані нафтові оливи. Зразки ВНО характеризувались високим значенням кислотного числа (КЧ) (від 1,9 до 3,1 мг КОН/г), вмістом води (від 0,06 до 0,5%), незадовільними значеннями кінематичних в’язкостей за 50 та 100°С й індексами в’язкості.

Процес хімічної регенерації ВНО тіокарбамідом вивчали у тригорлому реакторі з механічним перемішуванням, термометром та дозатором для подачі реагенту.

На основі одержаних результатів проведених досліджень було встановлено, що зі збільшенням кількості тіокарбаміду в процесі хімічної регенерації ВНО, відбувається зменшення значення КЧ та зростання значень кінематичної в’язкості й індексу в’язкості регенерованих олив. Було встановлено, що найнижче значення КЧ може бути досягнуте при використанні 12 % мас. тіокарбаміду, однак значення кінематичної в’язкості за 50 й 100° С та індекса в’язкості змінюються незначно при збільшенні кількості реагента від 7 до 12 % мас.При вивченні впливу тривалості процесу регенерації ВНО у присутності тіокарбаміду було встановлено, що із зростанням тривалості спостерігається зменшення значення КЧ, зростання в’язкості та ІВ. Оптимальною тривалістю процесу взаємодії ВНО з карбамідом булоприйнято60 хв.В результаті вивченнявпливуприроди ВНО на перебігпроцесуїххімічної регенераціїбуловстановлено, що відновлення деяких експлуатаційних властивостей відбувається не однаково для всіх використаних зразків. Це пов’язаноізхімічним складом ВНО, областюта умовами їхвикористання. Експлуатаційні властивості використаних оливвнаслідок їх хімічної регенерації тіокарбамідом не відновлюються до регламентованих ДСТУ значень. Тому процес хімічної регенераціїВНО у присутності тіокарбаміду не може бути використаний, як самостійний, а лише, як одна з проміжних стадій комбінованого процесу регенерації ВНО.