рейтингування

Виявлено, що пошуковими системами забезпечується широкий вибір сповіщувачів з технічними характеристиками. Значний спектр характеристик забезпечує застосування сповіщувачів для розв'язання задач в системах безпеки. Розроблена модедь пошуку та сортуваання сповіщувачів систем безпеки. В її основу закладені необхідні та достатні характеристики сповіщувачів, які забезпечують їх вибір залежно від поставлених задач для систем безпеки. На підставі вимог користувача і технічних характеристик сповіщувачів формуються критерії їхнього відбору.

Проаналізовано соціально-економічний розвиток України за 2012-2021 рр. з урахуван- ням десяти показників. На основі таксономічного показника рівня розвитку оцінено траєкторію соціально-економічного розвитку України та впорядковано роки. Різниця між показниками таксономічного рівня розвитку (0,477) найкращого 2013 р. та найгіршого 2014 р. свід- чить про майже стовідсоткове зниження інтегрального показника соціально-економічного розвитку внаслідок війни, а відхилення показника 2020 р. (0,312) також характеризує істотний негативний вплив пандемії «COVID19».

Проаналізовано сутність застосування сучасних інструментів рейтингування на підприємствах. Виокремлено основні проблеми, з якими може стикатися підприємство під час рейтингування. Наведено недоліки застосування монокритеріального підходу до рейтингування та аргументовано важливість переходу від моно- до полікритеріального рейтингування. Сформульовано та описано основні етапи впровадження полікритеріального рейтингування. Досліджено процес реалізації маркетингового рейтингування з метою формування об’єктивних рейтингів підприємств щодо оцінювання успішності їхньої діяльності.

Розроблено методологію бенчмаркінгового дослідження рівня розвитку ринкової інфраструктури в Україні в регіональному розрізі. В якості показників для порівняння обрано кількість активних підприємств у секторах, що становлять ринкову інфраструктуру. Обґрунтовано доцільність стандартизації вихідних даних за методом стандартного відхилення від середнього (Z-показник). Агрегування стандартизованих даних здійснено за методом середньої арифметичної простої. Агреговані дані оцінено двома методами: ражируванням та групуванням з нерівними інтервалами.

Подано результати критичного аналізу чотирьох методів оцінювання рейтингу комерційного контенту інтернет-сервісу, а саме: “Просто плюс”; “Плюс/Мінус”; “Зірковий”; “Комбінований”. Підґрунтям розроблення моделі інформаційного сервісу обрано метод “Зірковий”, адже він надає розгорнуту оцінку із фіксованою шкалою значень. Побудовано та оптимізовано математичне забезпечення “Зіркового” методу для обчислення рейтингу контенту, в основі якого формула середнього арифметичного зваженого з врахуванням середньої кількості голосів та середнього рейтингу усіх електронних документів.

У статті розглядаються основні квантифікаційні методики дослідження системи стримувань і противаг. Враховуючи основні історичні етапи розвитку ідей щодо функціонування системи стримувань і противаг, базуючись на порівняльному методі, окреслюються основні особливості розуміння функціонування окремих аспектів системи стримувань і противаг за допомогою використання математичних методів.

Проаналізовано вебометричний рейтинг університетів світу та правила його формування, позицію Національного університету “Львівська політехніка” у цьому рейтингу, а також перспективи позиціонування університетів.

Описано основні фактори, що впливають на особливості проектування високорей¬тингових ресурсів згідно з алгоритмами пошукової системи Google. Проаналізовано відомі технології та методики оцінювання інтернет-ресурсів, що дало змогу виявити фактори, що мають найбільше значення в процесі побудови ресурсу.

This paper describes the design features of the high ranking of resources in the global Internet network, the analysis of known means of ranking estimation are presented, and the factors that shape their structure are analyzed. Indicators of search optimization are studied, which help to substantiate their use in the construction of Internet resources. Features of construction of information architecture and "bottlenecks" are identified that arise in the design process. The possible schemes of resources using a flat and deep architectures are analysed.