теорія

Вирішується загальнонаукова, міждисциплінарна проблема побудови концепції теорії повідомлень. Об’єктом дослідження є всі можливі види повідомлень, які функціонують у реальному світі як усередині будь-яких кібернетичних систем, так і між ними. Предметом дослідження є аксіоми, закони, будова, атрибути, характеристики, типологія, а також операції над повідомленнями. Метою статті є розроблення концепції теорії повідомлень як складової таких універсальних наук, як теорія масової комунікації, інформології та кібернетики.

Запропоновано та обґрунтовано методику формування морфологічного тезаурусу, що розглядається як засіб систематизації та узагальнення морфологічних понять та філософських категорій, необхідних для розширення та поглиблення знань про форму і будову міста та здатних становити теоретичну основу вивчення морфології міста в контексті теорії містобудування. Пропонована методику реалізується у п’ять логічно послідовних та взаємодоповнюючих етапів.

Стаття присвячена дослідженню та обґрунтуванню авторської теорії взаємодії у інноваційних процесах. Автором доведена необхідність перегляду положень сучасних теорій в сучасних умовах, оскільки вони ускладнюють можливості та призводять до неефективності використання для здійснення інноваційних процесів на різних рівнях. Розвиток інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій.

Розглянуто актуальні питання методології пізнання наукових теорій. Досліджено наукові теорії сучасного правознавства, їх структуру. Обґрунтовано розвиток право- знавчих теорій у загальній структурі наукових теорій. Звернено увагу на організацію правознавства як науки. Розглянуто проблему вартісної свободи науки, яка нас цікавитиме з різних аспектів і стосуватиметься. Автор стверджує, що кожна наука корис- тується інструментарієм логіки. Отож загальна наукова теорія намагається відповісти на важливий аспект запитання “що таке наука?”.

В статті наведено сформовано підхід щодо формування ефективних управлінських команд з урахуванням комплексного розгляду завдань, які постають перед організацією. Зокрема досліджено теоретичні основи вирішення прикладних проблем адаптації систем менеджменту з урахуванням людського фактору. Представлено бачення управління організацією через тріаду теорія – політика – практика, розкрито сутність кожного вказаного елемента в менеджменті. Запропоновано типологічний підхід щодо оцінювання світогляду менеджерів з урахуванням такого підходу в спеціалізованому тривимірному просторі.

An analysis of spatial and semantic archetypes of religious structures by Hungarian architects, including Imre Makovecz, made it possible to further develop the idea concerning the creative work of this original architect, which was based on deep traditions of Hungarian culture. The genetic memory of the architect, which broadly extends beyond current theoretical concepts and schemes of architectural theory, formed the basis of the work of Imre Makovecz and other Hungarian architects.

Запропоновано метафілософські роздуми про долю філософії, її призначення та роль у формуванні основ спеціальних та прикладних наук. Обґрунтовано необхідність філософії як теоретичної науки для формування у науковця усвідомлення сутності та підстав існування предмета дослідження.

This article analyzes the formation and development of law as the integration of science, discipline and integrated knowledge areas, its main features and characteristics, the study of the right of the European Union, as part of the integration of the right to association of Ukraine with the EU. We analyze the value and prospects of development of the science of law
integration and communication with the improvement of the educational process and professional development of lawyers

The article is devoted to the analysis of nationally patriotic education of students. Particularly this issue is concerned to be burning among other problems that are brought before universities and it is related to the problem of specialists training that in 21 century will take upon themselves the formation of a state, its socially-political and economic development, public order and armed forces.