Українські Карпати

Реконструкція кайнозойських полів напружень у флішових комплексах долини ріки Опір (скибовий покрив, Українські Карпати)

Реконструйовано різновікові поля палеонапружень та деформаційні режими у флішових комплексах долини ріки Опір. Поля напружень визначені за вивченням крихких і напівкрихких тектонічних мезоструктур з використанням комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного методів. Дослідження понад 4 000 різних типів тріщин у 41-й точці спостережень та інших мезоструктур (дзеркал ковзання) виконано у відслоненнях шести скиб Скибового покриву (Орівська, Сколівська, Парашки, Зелем’янки, Рожанки, Славська), за винятком Берегової та Мальманстальської.

Українські карпати в структурі Панкардії (магматизм і геодинаміка)

Проаналізовано особливості різновікових магматичних комплексів разом з іншим геолого-геофізичним матеріалом, що дало можливість реконструювати послідовність формування структури як Панкардії загалом, так і Українських Карпат зокрема, від початку мезозою до кінця кайнозою.

Відображення у гравімагнітних полях Березівської кільцевої структури (південний захід Коломийської палеодолини)

Вивчення глибинної будови Українських Карпат за аномальними гравімагнітними полями ґрунтується на виявленні у морфології полів прояву регіональних розломів, блокової будови фундаменту і пов’язаних з ними структур у піднасуві та в осадовому покриві. Представлено результати якісної інтерпретації локальної зони інтенсивних гравімагнитних аномалії різного знаку, яка має кільцеву форму та розташована на південному заході Коломийської палеодолини.

Ізостазія Українських Карпат

Розглянено питання ізостатичної компенсації земної кори. За даними цифрової моделі рельєфу ETOPO1 та гравіметрії побудована модель глибин Мохо та поле ізостатичних аномалій у регіоні Українських Карпат, обмеженому координатами: φ=47,30÷50.300 N, λ=22÷270 E. Описано методику обчислень ізостатичних аномалій. Виявлено зв’язок ізостатичних аномалій з основними тектонічними одиницями регіону Українських Карпат.

Роль магматизму в палеогеодинамічних реконструкціях

Розглянуто значення магматизму як маркера геодинамічних процесів минулих геологічних епох. Подано схему поетапного вивчення магматичних порід, їх узагальнення та прив’язку до тектонічних структур. З використанням формаційного аналізу, мінералого-геохімічних властивостей кайнозойських вулканітів доведено, що в кайнозої геологічний розвиток Українських Карпат відбувався за типом колізійного геодинамічного режиму.

Моделювання напружено-деформованого стану осадового комплексу автохтону в зоні динамічного впливу насувного клину

Мета. Комп’ютерне моделювання в межах механіки суцільних середовищ є потужним інструментом для отримання якісних та кількісних параметрів деформацій у геологічному середовищі. Мета роботи – дослідження полів напружень і деформацій осадового комплексу автохтону внаслідок переміщення насувного клину. Об’єктом є шарувата товща з різними геометричними та механічними параметрами, обмежена фундаментом палеобасейну та клином насуву, що її стискає, з урахуванням гравітаційних сил і сил тертя на контакті.Методика.

Нові перспективні райони, відклади і типи пасток вуглеводнів у піднасувних зонах Українських карпат

Пропонується новий район пошуку вуглеводнів у „крайовому валі” Євразійської платформи в Закарпатті. Продуктивні комплекси: девон, карбон, юра, крейда, палеоген, неоген. Можливі різноманітні типи пасток.

Статистичні особливості та аналіз тектонічної тріщинуватості крейдово-неогенових відкладів Українських Карпат

Мета. Показати особливості та закономірності розподілу і згрупування даних про орієнтацію понад 8 тис. тектонічних тріщин у флішових і моласових відкладах Скибового та Бориславсько-Покутського покривів за деякими статистичними параметрами (К, С); проаналізувати переважаючі системи тріщин, співвідношення їхніх кутів падіння тощо. Встановити взаємозв’язок між статистичними особливостями тріщин та віком порід, тектонічною позицією, геологічною історією розвитку Українських Карпат. Методика.