військовий стан

Researching the problematic aspects of realizing the constitutional right to liberty and personal inviolability under martial law is a pressing issue. This article addresses the problem of legal regulation and the practical application of coercive measures, such as the detention of an individual by an authorized official without an order from an investigative judge or court.

The article provides a comprehensive analysis of criminal proceedings initiated on the grounds of criminal offenses provided for in Articles 404 and 405 of the Criminal Code of Ukraine, which regulate liability for resistance to a superior or coercion of him to violate official duties, as well as for threat or violence against a superior.

In the context of full-scale armed aggression against Ukraine, the issue of torture is becoming particularly acute. The use of torture in occupied territories, in places of detention, and against civilians and prisoners of war is not only a gross violation of human rights, but also a serious war crime. The classification of such acts is complicated by the specifics of martial law, the multiplicity of possible criminal offenses, and the need to simultaneously apply the norms of national criminal law and international humanitarian law.

Анотація. Стаття висвітлює проблему трансформації інституту запобіжних заходів у кримі-
нальному провадженні України в умовах воєнного стану. Актуальним є дослідження балансу між
необхідністю ефективної протидії злочинності, зокрема злочинам проти основ національної безпеки, та
обов’язком держави гарантувати фундаментальні права людини, передусім право на свободу та
особисту недоторканність, яке, згідно з Конституцією України, не підлягає обмеженню навіть за
екстраординарних обставин. Аналізується складна система правових норм, що регулюють це питання,

Проаналізовано трансформації правового регулювання господарської діяльності в Україні через перехід до нової моделі правового забезпечення підприємництва. Розглянуто інституційні та нормативні передумови реформи, її зв’язок з євроінтеграційними процесами, цифровізацією та орієнтирами сталого розвитку. Проаналізовано вплив воєнного стану на формування сучасного регуляторного середовища, податкові та організаційні стимули для бізнесу.

Свобода інформації є фундаментальним правом, що забезпечує прозорість і підзвітність у демократичному суспільстві. Однак у воєнний час уряди часто запроваджують юридичні обмеження на доступ до публічної інформації з метою захисту національної безпеки та підтримання громадського порядку. У цій статті розглядається баланс між свободою інформації та державною безпекою в Україні в умовах воєнного стану. Аналізується правова база, що регулює доступ до публічної інформації, та обмеження, запроваджені під час війни.

Актуальність статті полягає в тому, що одним із ключових завдань держави є забезпечення захисту прав та інтересів громадян, які можуть бути порушені внаслідок корупційної діяльності. Протидія корупції є не лише вимогою суспільства, а й важливою передумовою для стабільного функціонування державних інститутів, особливо у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, який впливає на діяльність органів влади, у тому числі їхню спроможність ефективно протидіяти корупційним проявам.

У статті розглянуто криміналістичну характеристику ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом як окремого виду військових кримінальних правопорушень, що набули особливої актуальності в умовах збройної агресії проти України. Аргументовано потребу формування науково обґрунтованої та практично орієнтованої методики їх розслідування, яка ґрунтується на побудові криміналістичної характеристики як цілісної системи типових ознак злочину.

Анотація. У статті розглядається проблема домашнього насильства в умовах збройної агресії росії проти України. Пропонуються комплексні заходи для розв’язання цієї проблеми, зокрема вдосконалення законодавства, розширення доступу до кризових центрів та посилення відповідальності для кривдників. У статті також підкреслюється потреба міжвідомчої співпраці між органами державної влади, організаціями громадянського суспільства та міжнародними інституціями у боротьбі з домашнім насильством у воєнний час.

Стаття присвячена аналізу питань протидії корупції під час воєнного стану, акцентуючи на важливості уникнення дискреційних норм у законодавстві. Досліджуються основні ознаки дискреційних повноважень, також аналізуються наслід­ки використання адміністративного розсуду. Здійснюється аналіз положень нормативно-правових актів щодо визначеності поняття дискреційних повноважень. Встановлено, що дискреційні повноваження мають чіткі межі, які вказані у законодавстві.