З’ясовано, що в умовах російської агресії Міністерство освіти і науки України використовує Секторальну робочу групу «Освіта і наука» як майданчик для діалогу з максимально широким колом партнерів та друзів України для формування міжнародної коаліції на підтримку українських освіти і науки. Можна констатувати, що в Україні право на освіту забезпечується максимально як для військового стану з його певними обмеженнями.
Проаналізовано чільне законодавство, що визначає правові, організаційні, та соціально-економічні засади забезпечення охорони здоров’я громадян, розглянуто нормативні основи для розроблення стандартів і клінічних протоколів лікування захворювань органу зору. Виявлено відсутність в нор- мативно-правових актах вимог до якості та вартості офтальмологічних послуг. Запропоновано нормативно регламентувати якість та вартість, визначити механізм їх фінансового забезпечення на третинному рівні медичної допомоги.
З’ясовано, що для адаптації осіб звільнених з місць позбавлення волі у правовому просторі держави необхідно забезпечити юридичні консультації особам, що тільки готуються до звільнення, надати їм інформацію для розуміння тієї суспільно-правової ситуації, що є на даний час в країні, адже, такі особи і так «відірвані» від динамічних реалій сучасного життя, а за умов війни, можуть втратити правомірні, ціннісні вектори орієнтації і поведінки в соціумі.
24 лютого 2022 року почався новий надзвичайно важкий період для нашої держави. Цього ж дня Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Народні депутати затвердили цей документ 300 голосами. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони й відповідно до українського законодавства.
Стаття присвячена теоретико-правовій характеристиці сутності діяльності поліції у період її реформування та виокремлення окремих позицій щодо її виконання службових обов’язків у загарбницькій російсько-українській війні. Проведений правовий аналіз основних умов та причин, відповідно до яких було загальмовано якісна реорганізація організаційно-правової сутності поліції.
З’ясовано, що в період війни важливо відшукати морально-правовий баланс розвитку і існування соціуму, який допоможе «втримати» суспільство у стані правомірної поведінки не через страх перед покаранням, а на основі розуміння власної моральної відповідальності не тільки перед законом, але й перед наступними поколіннями.
У статті здійснено загальнотеоретичний аналіз діяльності судів, порушено проблематика правосуддя та діяльності Вищої ради правосуддя в сучасний період воєнного стану в Україні. Розглянути особливості діяльності Вищої ради правосуддя, як єдиного державного органу, що покликаний вносити подання про призначення судді на посаду, ухвалювати рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності, ухвалювати рішення про звільнення судді з посади, надавати згоду на затримання судді чи утримування його під вартою.
Стаття присвячена дослідженню необхідності реформування судочинства в Україні як можливості для подальшої євроінтеграції держави.
Здійснено аналіз етапів реформування, що проводились з 1991 – 2015 рр. до сьогодні та виокремлено їх позитивні і негативні наслідки.
Для чіткого розуміння досліджуваної теми, проведено розмежування понять «реформа», «реформування», «судочинство», «судоустрій», «судова влада» і «судова система», використовуючи при цьому норми чинного законодавства та різні погляди науковців.
24 лютого 2022 р. відбулось вторгнення російських військ на територію України, що заставило державні органи прийняти воєнне положення в країні. Внаслідок чого постає цілий ряд питань як діяти в воєнний стан різноманітним сферам і об’єктам. Важливим моментом у даному контексті являється освітня сфера, а саме особливості її правового регулювання оплати праці працівників закладів освіти в мовах воєнного стану.