ЄС

Мета наукової роботи. Стаття присвячена дослідженню практичної складової інтеграції України до Європейського дослідницького простору в контексті її повоєнної відбудови. Зроблено висновок, що узгодження національних інтересів та ключових пріоритетів міжнародного співробітництва України у науці та інноваціях з новими стратегічними цілями ЄС, передусім у площині її післявоєнного відновлення, є важливим вектором поглибленої інтеграції України до Європейського дослідницького простору та ефективного використання її наукового та інноваційного потенціалу в цей складний період.

Дослідження стану формування менторингових систем підприємств в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів реалізовано шляхом специфікації та формування профілів менторингових програм у ЄС та Україні. Складовими профілів менторингових систем визначено: системні компоненти; користувачів; процеси; дані. Специфікацію профілів рекомендовано реалізувати шляхом бінарних відповідей на поставлені питання за кожною із їх складових.

В умовах поглиблення процесів європейської інтеграції, у статті здійснено аналізування основних зовнішньоторгових партнерів України. З метою вивчення тенденцій зміни зовнішньої торгівлі у період дії воєнного стану, у статті використано 3 аналітичні періоди: І кв. 2020 р., І кв. 2022 р., І кв. 2024 р. Для формування груп зовнішньоторгових партнерів використано кластерний аналіз, який реалізовано у SPSS від IBM.

Досліджено сучасні тенденції інтеграції України в європейські ланцюги доданої вартості та виявлено її особливості протягом останніх років (2000-2021 рр.). На основі останніх досліджень та публікацій щодо глобальних ланцюгів доданої вартості (ГЛДВ) можна сформулювати гіпотезу про те, що в післявоєнний період Україні доцільно інтегруватися в європейські ланцюги доданої вартості шляхом трансформації галузевої моделі розвитку, яка забезпечить статус глобального та конкурентоспроможного актора у світовій та європейській економіках.

Стаття присвячена детальному дослідженню адміністративного процесу як однієї з ключових основних галузей права та його співвідношенню з міжнародними правовими системами, такими як правова система Європейського Союзу (ЄС) та Сполучених Штатів Америки (США). Вивчення цих систем має важливе значення для розуміння сучасних тенденцій розвитку адміністративного права в Україні, особливо в умовах її інтеграції до європей­ського правового простору та проведення масштабних правових реформ.

У цій роботі вивчається проблема правового регулювання діяльності Генеральних адвокатів у контексті євроінтеграції та її вплив на сучасний розвиток правової системи України. Метою статті є аналіз викликів, з якими стикається країна у процесі адаптації національного законодавства до європейських стандартів у сфері адвокатської діяльності, а також виявлення можливостей, які цей процес може відкрити для України.

Метою статті є оцінити ефективність політики ЄС щодо зміцнення якості демократії у державах-членах. Методи дослідження спрямовані на доведення гіпотези про зниження впливу (ініціатив, контролю тощо) інституцій ЄС за поглибленням демократичної модернізації, що має наслідком розбіжності з дискусійних питань між «молодими» демократіями ЄС (на прикладі держав Балтії) та ліберально-демократичним курсом ЄС. Дослідження опирається на методології неоінституціоналізму, ціннісного підходу та політичної компаративістики.

Історія європейсько-арабських відносин насичена неспокійними, трагічними, напруженими, але також оптимістичними подіями. Протягом століть народи Європи та Близького Сходу жили разом і взаємодіяли, торгуючи, домовляючись та завойовуючи одне одного. Однак ми бачимо, що постійно розвиваються норми міжнародного права, дипломатії та загальної поваги, тому співпраця та партнерство є основними принципами сучасних відносин між європейськими країнами та країнами Перської затоки.

Розглянуто питання освітньої еміграції українців — виїзду на навчання за кордон для навчання у ЗВО. Досліджено позитивні та негативні аспекти цього явища. Окремо приділено увагу наслідкам для економіки та системи вищої освіти України. Досліджено статистичні дані виїзду українців за кордон на навчання, визначено фактори, що на це впливають. Оцінено явище української освітньої еміграції на фоні освітньої еміграції у світі. Запропоновано розроблення засад менеджменту освітньої еміграції, задля мінімізації негативних її наслідків

У статті проаналізовано стан енергетичної безпеки країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії) в умовах полігібресії Російської Федерації, котра діє мультифронтально проти них гібридними методами, головно енергетичним важелем впливу. Відзначено той факт, що країни регіону на сьогодні є енергетично залежними від РФ. Увагу акцентовано на протидії країн Балтійського регіону гібресії офіційної Москви в енергетичному секторі.