землетрус

Проаналізовано сейсмічність Олеської площі та прилеглих територій у межах Львівської області, зокрема, деякі особливості землетрусів у В. Мостах (1875 р.) і Комарно (2007 р.) а також вплив на дану територію землетрусів зони Вранча (зокрема, землетрусу 1838 р.). За зарубіжними даними про вплив методу гідророзриву пласта на сейсмічність зроблено висновки щодо можливих змін сейсмічного режиму цієї території і підвищення можливої загрози для водних ресурсів Львівщини при розробці покладів сланцевого газу.

Розглянуто різномасштабні пре-, ко- і постсейсмічні деформаційні процеси від місцевих, регіональних і сильних світових землетрусів у літосфері Землі за даними деформаційних вимірювань на короткому кварцовому деформографі РГС “Берегове” в Українському Закарпатті. Простежено деякі особливості поширення таких деформацій у літосфері Євразії.

Наведено результати магнітотелуричних досліджень в вогнищевій зоні Олюторського землетрусу (20.04.2006 г.; Мw=7,6).

Аналіз аномалій високої електропровідності тектонічно стабільних регіонів показав, що на древніх платформах, які раніше відносили до асейсмічнимих, рідко, але відбуваються катастрофічні землетруси з високою інтенсивністю. Висунуто припущення, що місця концентрації епіцентрів землетрусів часто вишиковуються уздовж зон осьових частин регіональних аномалій електропровідності і в цих випадках вони можуть мати спільну природу походження.

Проведено порівняльний аналіз вогнищевих параметрів землетрусів Криму, визначених за паралельними записами одних і тих же подій аналоговими і цифровими сейсмостанціями. Показано, що сейсмічні моменти М0 і моментнi магнітуди Mw відповідають одні одним, а радіуси кругової дислокації r0 за цифровими станціями виходять дещо більшими, порівняно з аналоговими, за рахунок більш широкосмугової амплітудно-частотної характеристики цифрових приладів. За незалежними визначен­нями М0 і r0 з використанням записів цифрових сейсмостанцій за період 2001–2011 рр.

У світовій практиці існують спостереження варіацій векторів індукції, пов'язаних з геодинамічними процесами, що відкриває перспективу використання векторів індукції в якості провісника землетрусів. У роботі представлені результати зіставлення варіацій векторів на двох японських станціях ESA і MIZ за січень - вересень 2009 р. з найближчими землетрусами.

Мета. Метою досліджень є виконання порівняльного аналізу форм записів та спектрограм землетрусів і вибухів в кар’єрах і шахтах, розташованих в межах Криворізького залізорудного басейну (Кривбас) для встановлення ознак сейсмічних подій різної природи цього регіону з Mb ≥ 3,0.Методика. За літературними джерелами проаналізовано питання впливу зовнішніх факторів на виникнення локальних землетрусів на платформній території Західно-Інгулецько-Криворізько-Кременчуцької шовної зони, яка є джерелом сейсмічності в центральній частині Українського щита.

Мета. Метою досліджень є визначення можливості використання інфразвукових вимірювань, що проводяться в Україні для верифікації зареєстрованих сейсмічних подій, та застосування інфразвукового методу як одного з критеріїв їх ідентифікації. Методика. Реєстрація сейсмічних та інфразвукових сигналів проводилася за допомогою геофізичної мережі Головного центру спеціального контролю (ГЦСК). Для реєстрації інфразвуку використовувалися малоапертурні акустичні системи групування, що дозволяють проводити направлений моніторинг явищ.

Мета. Основною метою роботи є пошук взаємозв’язку між узагальненими параметрами вертикальних зміщень земної поверхні і фоновою сейсмічною активністю Європейського континенту за допомогою GNSS-технологій. Встановлення взаємозв’язку між цими двома явищами є одним з шляхів прогнозування ступеня загальної сейсмічної активності території.Методика. Одним із способів визначення вертикальних рухів земної кори є GNSS-вимірювання.

Суматранський землетрус супроводжувався подібними по формі деформаціями на чотирьох деформаційних станціях. Це явище може бути пояснено нестабільним станом геологічного середовища в області майбутнього землетрусу. Необхідно для отримання надійних результатів поряд з даними станцій використовувати дані GPS.