землетрус

Наводяться короткі результати попередніх досліджень по з'ясуванню природи землетрусів і забезпеченню сейсмобезпеки в техногенно-небезпечних районах Криворізького залізорудного й Павлоградського вугільного басейнів. Показано можливості високочутливої сейсмічної станції UK15, установленої в м. Дніпропетровську (с. Мирний), при реєстрації віддалених і місцевих Криворізьких і Павлоградських землетрусів.

Наведено коротку історію проведення сейсмологічних спостережень в Карпатському регіоні, обґрунтовано необхідність вдосконалення сейсмічної апаратури та автоматизації обробки отриманих даних. Приведено перелік діючих сейсмічних станцій, їх обладнання та основні параметри, схему розташування. Дано перелік задач, які вирішуються за допомогою отриманих матеріалів сейсмологічних спостережень. Вказано основні напрямки модернізації апаратних засобів отримання сейсмічної інформації, зв’язку, програмного забезпечення.

Подано результати проведеного аналізу записів зареєстрованої сейсмічної події, що відбулась 14.01.2011 р. у м. Кривий Ріг, та аргументи на користь визначення цієї події як землетрусу.

На основі аналізу результатів багаторічних деформографічних спостережень в Берегівській горстовїй зоні зроблено висновок, що вісь стиснення земної кори орієнтована по перпендикуляру до протяжності Східних Карпат, що добре узгоджується з сучасними гіпотезами про неотектонічний розвиток Панонского басейну.

На основі аналізу макросейсмічних даних і з залученням іншої геолого-геофізичної інформації досліджені особливості процесів підготовки, визначено механізм та характеристики вогнища Берегівського землетрусу 1965 року , оцінені геометричні та фізичні параметри і визначена просторова локалізація розриву.

У роботі коротко описано історію розвитку, апаратурно-методичне забезпечення та результати деформографічних спостережень в районі Берегівського горбогір’я в Закарпатті, зокрема, на горі Мужіївській (Великій Берегівській). Наведено методику виділення та результати аналізу деформаційної аномалії – провісника відчутного Виноградівського землетрусу 1989 р. Простежено зміни геомеха­нічного режиму масивів порід гори Мужіївської до, під час і після цього землетрусу. Подано розроблену методику оцінки деформацій у джерелі землетрусу та результати таких оцінок для вказаного землетрусу.

У роботі розглянута можливість створення системи моніторингу сейсмічної обстановки на території України та сусідніх держав з використанням комплексу геофізичних спостережень Головного центру спеціального контролю НКАУ. Вводиться поняття системного провісника землетрусу, яке уможливить ув’язати послідовність збурень контрольованих фізичних полів у єдиний геофізичний процес, ідентифікувати подібну в часі поведінку аномалій різної природи як підготовку землетрусу в ближній зоні та оцінити його прогнозні параметри – місце, час, магнітуду.

Запропоновано використовувати критерій схожості хвильових форм на одній і тій самій станції для ототожнення вибухів, що відбуваються у гірничовидобувних кар’єрах карпатського регіону України. Наведено приклад ототожнення вибухів з епіцентрального району Довге-Іршава, що відбувалися там впродовж 2005–2007 років. Зроблено висновок про ефективність критерію і доцільність його викорис­тання з метою очищення каталогів місцевих землетрусів від вибухів.

Показано результати обробки даних геомагнітних обсерваторій „Одеса” (Україна) та „Ізнік” (Туреччина) за 2011 рік. Побудовано та проаналізовано вектори індукції для широкого інтервалу періодів. За допомогою синхронної обробки проведено порівняння горизонтального магнітного поля на українській та турецькій обсерваторіях. Здійснено спробу пошуку провісників землетрусів, які відбулись на території Туреччини з використанням даних української та турецької станції.

Наведено результати відновлення параметрів розривів у вогнищах відчутних землетрусів: Микулинецького (2002 р.), Кольчинського (2006 р.) та Берегівського (2006 р.). У вогнищевих зонах досліджених землетрусів процеси розривоутворення розвивалися вздовж активних глибинних розломів діагональної орієнтації. Лінійні розміри L і час „життя” вогнищ T в межах похибок визначення величин відповідали таким для даного енергетичного рівня за середніми довготривалим залежностям L(Кр) та T(L).