Мета. Метою досліджень є визначення можливості використання інфразвукових вимірювань, що проводяться в Україні для верифікації зареєстрованих сейсмічних подій, та застосування інфразвукового методу як одного з критеріїв їх ідентифікації. Методика. Реєстрація сейсмічних та інфразвукових сигналів проводилася за допомогою геофізичної мережі Головного центру спеціального контролю (ГЦСК). Для реєстрації інфразвуку використовувалися малоапертурні акустичні системи групування, що дозволяють проводити направлений моніторинг явищ. Обробка сейсмічних сигналів велася із застосуванням стандартних процедур, прийнятих у сейсмології для визначення параметрів джерела сигналу. Для оброблення інфразвукових сигналів використовувався метод прогресивної мультиканальної кореляції. Зарахування сейсмічного та інфразвукового сигналу до одного явища проводилося на основі розрахованих за допомогою сейсмічних даних параметрів джерела сигналу, часу поширення від нього інфразвукових хвиль, азимуту на джерело та форми інфразвукових сигналів. У разі реєстрації інфразвукових сигналів двома акустичними групами, порівнявши визначні координати та час в джерелі з даним сейсмічного моніторингу. Результати. Отримано дані про параметри 699 сейсмічних подій – промислових вибухів, що відбулися впродовж серпня 2014 – березня 2015 року на території України. Зареєстровано 124 інфразвукових відгуків на зазначені події. Виявлено межі чутливості та дальності застосування інфразвукового методу для такого типу подій. Показано можливість застосування двох і більше малоапертурних акустичних груп для локації джерела сигналу, коли сейсмічної інформації недостатньо для оцінки його параметрів. Визначено відмінності у формі інфразвукового сигналу від промислового вибуху та землетрусу. Наукова новизна. На базі наявних технічних засобів ГЦСК запропоновано нову технологію реєстрації сигналів від сейсмічних подій сейсмо-акустичним комплексом, що дає змогу реєструвати наземні промислові вибухи на відстані до 200 кілометрів, виявлено характеристики основних джерел збурень, що дають можливість класифікувати ці збурення. Практична значущість. Інфразвукові спостереження разом зі сейсмічними дають змогу ідентифікувати подію, а у низці випадків додатково визначити параметри джерела сигналу. Використання даних інфразвукових вимірювань у режимі, близькому до реального часу, дає змогу застосовувати метод для моніторингу навколишнього середовища, оперативної оцінки події, що відбулася, надання інформації у випадку надзвичайних подій (вибухів складів, газопроводів тощо) для служб швидкого реагування. Пізніше планують оцінити енергію події інфразвуковим методом, визначити особливості поширення інфразвуку, визначити амплітудно-частотні характеристики інфразвукових та сейсмічних сигналів.
- Асминг В. Э. Анализ инфразвуковых сигналов, генерируемых техногенными источниками /
В. Э. Асминг, З. А. Евтюгина, Ю. А. Виноградов, Федоров А. В. // Вестник МГТУ. – 2009. – Т. 12, № 2. – C. 300–307. - Борисенко Л. С. Сейсмогенные зоны платформенной части Украины и Азово-Черноморского региона / Л. С. Борисенко, О. Н. Сафронов, Б. Г. Пустовитенко // Геодинамика и сейсмопрогностические исследования на Украине. – К. : Наук.думка, 1992. – С. 31–41.
- Виноградов Ю. А. Комплексное применение сейсмического и инфразвукового методов регистрации волновых полей для выделения сигналов от наземных взрывов в процессе мониторинга природной среды в Евро-Арктическом регионе : автореф. дисс. … канд. техн. наук / Ю. А. Виноградов. – М. : Ин-т динамики геосфер РАН. – 2004. – 26 с.
- Гордиенко Ю. А. Построение систем акустического группирования для реализации инфразвукового мониторинга / Ю. А. Гордиенко,
Е. В. Карягин, А. И. Лящук, А. И. Солонец // Зб. наук. пр. “Системи обробки інформації”. – Харків : ХУПС. – 2006. – Вип. 3(52). –
С. 36–42. - Дубровин В. И. Совместное использование инфразвуковых и сейсмических данных для повышения точности локализации / В. И. Дубровин, А. А. Смирнов // Вестник НЯЦ РК. – 2011. – Вып. 3. – С. 140–144.
- Евсеев С. В. Интенсивность землетрясений Украины. Сейсмичность Украины / С. В. Евсеев. – К. : Наук. думка, 1969. – 120 с.
- Золотов А. В. Проблема Тунгусской катастрофы 1908 г. / А. В. Золотов. – Минск : Наука и техника, 1969. – 204 с.
- Лящук А. И. Использование систем группирования акустического метода для обнаружения техногенных звуковых источников /
А. И. Лящук, Е. В. Карягин // Матеріали XV науково-технічної конференції “Наукові проблеми розробки, модернізації та застосування інформаційно-вимірювальних систем космічного і наземного базування”. – Житомир. – 2006a. – С. 85. - Лящук О. І. Результати досліджень інфразвукових явищ на українській антарктичній станції “Академік Вернадський” / О. И. Лящук, Є. В. Карягін, І. Г. Качалін // Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції “Наукові дослідження в Антарктиці”. – К., 2006. – С. 50.
- Лящук А. И. Применение инфразвуковых и электромагнитных методов для мониторинга землетрясений региона Вранча / А. И. Лящук // Геодинаміка. – 2011. – № 2(11) – С. 178–180.
- Рибачук О. І. Методика розпізнавання джерел збурень у ближній зоні при використанні акустичної системи геофізичного моніторингу /
О. І. Рибачук, В. А. Кирилюк, В. В. Стрінада, О. І. Лящук, С. І. Клівець // Зб. наук. пр. “Системи обробки інформації”. – Харків : ХУПС. – 2008. – Вип. 1(68). - Сащук И. Н. Использование малоапертурной акустической группы в составе Международной системы мониторинга / И. Н. Сащук,
В. В. Стринада, И. Г. Качалин, А. И.Лящук,
Е. В. Карягин // Житомир : Зб. наук. пр.
ЖВІ НAУ. – 2010. – Вип. 4. –
С. 115–122. - Харитонов О. М. Сейсмичность территории Украины / О. М. Харитонов // Геофиз. журн. – 1996. – Т. 18, № 1. – С. 3–15.
- Arrowsmith, S. J. Arrowsmith M. D., Hedlin M. A. H., and Stump B.W. Infrasonic Signals from Large Mining Explosions. Bulletin of the Seismological Society of America, 2008, Vol. 98, No. 2,
pp. 768–777. - Cansi, Y. An automated seismic event processing for detection andlocation : the P.M.C.C. method. Geophys. Res. Lett., 1995, 22, pp. 1021–1024.
- Gibbons S. J., Ringdal F. and Kværna T. Joint seismic-infrasonic processing of recordings from a repeating source of atmospheric explosions.
J. Acoust. Soc. Am., 2007, 122 (5), DOI : 10.1121 / 1.2784533. - Hagerty, M. T., Kim W.-Y. and Martysevich P. Infrasound detection of large mining blasts in
Kazakstan. Pure Appl. Geophys., 2002, 159,
pp. 1063–0179. - Le Pichon A., Blanc E., Hauchecorne A. Infrasound Monitoring for Atmospheric Studies. Springer editions, 2009, 739 р. DOI 10.1007/978-1-4020-9508-5.
- Le Pichon A.,. Ceranna L., Pilger C., Mialle P., Brown D., Herry P., Brachet N. The 2013 Russian Fireball largest ever detected by CTBTO infrasound sensors. Geophys. Res. Let., 2013, 40 (14) : 3732. DOI :10.1002/grl.50619.
- McKenna M. H., Stump B. W., Hayek S., McKenna J.R. and Stanton T.R Tele-infrasonic studies of hard-rock mining explosions. J. Acoust. Soc. Am., 2007, 122, pp. 97–106.
- Mutschlecner, J. P., Whitaker R. W. Infrasound from earthquakes. J. Geophys. Res. 2005, 110, D01108, doi 10.1029/2004JD005067.
- Self S. & Rampino M. R. The 1883 eruption of Krakatau. Nature, 1981, 294 (5843) : pp. 699–704. doi :10.1038/294699a0.
- Stump, B. W., Hedlin M. A. H., Pearson D. C. and Hsu V. Characterization of mining explosions at regional distances : implications with the international monitoring system. Rev. Geophys, 2002, 40, 1011, doi 10.1029/1998RG000048.
- Whipple F. J. W. The great Siberian meteor and the waves, seismic and arial, which it produced. Q J R Meteorol. Soc. 1930. 56 : pp. 287–304.
- Young C., Jun M.-S., Joen J.-S. and Min, K.D. Analysis of local seismo-acoustic events in the Korean Peninsula. Geophys. Res. Lett. 2002, 29, 29–1, 10.1029/2001GL014060.
- Zoltan A. D., Shumway R.H., Herrin E.T. Monitoring the Comprehensive Nuclear-Test-Ban Treaty : Data Processing and Infrasound. Springer, 2002, 278 p. DOI 10.1007/978-3-0348-8144-9