землетрус

Землетруси на південному заході Корякського нагір’я пов’язані з глибово-клавішною тектонікою літосфери морської транзиталі північно-східної окраїни Євразії і блоково-клавішною структурою її шарів. “Хмарка” поштовхів трьох сильних землетрусів: Корякського (13.10.1988 р.), Хаілінського (8.03.1991 р.) і Олюторського (20.04.2006 р.) розташована над перегином підошви літосфери з перепадом глибин 15–20 км. Ймовірна підготовка до розвитку сейсмічних подій у північно-східному напрямку.

На основі даних про світові землетруси, зареєстровані протягом чотирьох років експлуатації, проведено оцінку чутливості сейсмічних станцій Архангельської сейсмічної мережі. Виявлено просторовий розподіл чутливості при реєстрації землетрусів у різних діапазонах епіцентральних відстаней і азимутів, уточнено дані про технічні параметри реєстрації сейсмічних станцій.
 

У статті обговорюється необхідність початку процесу перегляду даних про історичну сейсмічність Венесуели з використанням вже існуючих сейсмічних каталогів і різних підходів з метою точнішого визначення сейсмічного ризику, ніж те, що задається ізосейстами, які належать найсильнішим землетрусам.
 

Для вивчення 11-тирічної динаміки Сонця, як зовнішнього процесу, що виявляє вплив на динаміку тектонічних плит планети Земля було проведено досить багато досліджень, заснованих саме на такій великій часовій тривалості цього періоду. Але, як відомо, періодичність реалізації руйнувань тектоніч­них плит може мати й інші часові параметри, які можуть коротші або довші, ніж 11 або 22 років. У даній роботі представлений кореляційний аналіз допустимо мінімального короткоперіодного тимчасового інтервалу процесів реалізації землетрусів і динаміки сонячної плазми.

11 березня  2011 р. біля східного узберіжжя о.Хонсю відбувся мега-землетрус з моментною магнітудою Mw = 8.9. Проведені дослідження дозволили отримати нові дані про особливості поля тектонічних напружень, що діяли перед землетрусом 11 березня 2011 р. та після нього у Японії. Реконструкція поля тектонічних напружень виконувалася на основі методів катакластичного аналізу сукупностей механізмів вогнищ землетрусів.

Виконано порівняльний аналіз рядів магнітоваріаційних параметрів для режимної геофізичної станції „Н.Селище” (Закарпатський прогин) та  магнітної обсерваторії „Гурбаново” (Західні Карпати). Часові зміни параметрів векторів Візе на обох пунктах спостереження мають подібну морфологію. На МО „Гурбаново” виділяється локальна аномалія, природа якої, ймовірно, пов‘язана з сейсмотектонічними процесами у літосфері регіону.

Проведено комплексні геофізичні спостереження в зоні Оашського розлому, розглянуто вплив метеорологічних параметрів на сейсмодинамічний стан, відмічено зв'язок геодинамічних параметрів із варіаціями параметрів геофізичних полів, досліджено параметри динамічного характеру в деформаційних процесах в регіоні, які можна використати як характеристики геофізичних процесів земної поверхні в зоні можливих місцевих землетрусів.

В роботі обговорюються геофізичні докази, що одночасно пояснюють незвичну сейсмічну активність кратону у зоні, прилеглій до південно-східних Карпат, та землетрусів середньої глибини у верхній мантії у зоні Вранча в рамках геодинамічного середовища, генерованого розкриттям західної частини чорноморського басейну і подальшого переміщення літосфери у північно-західному напрямку за рахунок рифтингу.

Мета. Мета досліджень – прослідкувати трасування зони Тейссейре-Торнквіста (зона ТТ) на території західного нафтогазоносного регіону України. Обґрунтоване трасування зони Тейссейре-Торнквіста має важливе наукове і практичне значення. Однак до сьогодні немає однозначного трактування її положення на території заходу України. Більшість дослідників продовжують її з території Польщі, дещо відхиляючи до південного заходу, і пізніше ховаючи  під Карпати. Не встановлена ширина цієї зони.

Мета. Метою цього дослідження є: обчислення параметрів горизонтальної деформації земної кори Європи на основі щорічних векторів швидкостей горизонтального зміщення перманентних ГНСС-станцій, обчислених за даними супутникових ГНСС-спостережень протягом 2000–2010 рр.; дослідження розподілу і змін горизонтальних деформацій та змін земної кори Європи за період з 2000 по 2010 рр. та встановлення їх взаємозв’язку з тектонічною будовою та проявом сейсмічної активності цього регіону.Методика.