Дослідження простягання зони Тейссейре-Торнквіста (ТТЗ) на території Західної України

https://doi.org/10.23939/jgd2014.01.034
Надіслано: Березень 28, 2014
1
ДП “Науканафтогаз”, Відділення “Карпатський центр” ; 1Львівський національний університет імені Івана Франка
2
ІГГГК НАН України

Мета. Мета досліджень – прослідкувати трасування зони Тейссейре-Торнквіста (зона ТТ) на території західного нафтогазоносного регіону України. Обґрунтоване трасування зони Тейссейре-Торнквіста має важливе наукове і практичне значення. Однак до сьогодні немає однозначного трактування її положення на території заходу України. Більшість дослідників продовжують її з території Польщі, дещо відхиляючи до південного заходу, і пізніше ховаючи  під Карпати. Не встановлена ширина цієї зони. В одних дослідників вона трасується як одне порушення, в інших, як зона з декількома порушеннями.Методика. Комплексний аналіз різного роду досліджень. Кристалічний фундамент відкритий рядом свердловин на Волино-Подільській монокліналі і в Львівському палеозойському прогині. У місцях, де відсутні дані про вік кристалічного фундаменту за даними буріння свердловин, визначити положення границі платформ можна за ознаками, які характерні для зон тектонічної активації. До них слід зараховувати тектонічний характер осадового чохла, напруженість гірських порід, місця розташування аномалій теплових потоків епіцентрів землетрусів і джерела мінеральних вод, які пов’язані з глибинним їх походженням. Виконаний аналіз матеріалів сейсморозвідувальних і бурових робіт останніх років дав змогу одержати нові дані про тектоніку регіону. Передусім це стосується тектонічної характеристики виявлених структур.Результати. Встановлено трасування зони ТТ та її приблизну ширину.Наукова новизна. Запропоновано точніші границі зони ТТ на основі визначення віку консолідованого фундамента за даними буріння, за тектонічними факторами, тріщинуватістю порід, місцерозташуванням теплових аномалій, епіцентрів невеликих землетрусів, мінеральних джерел. Дано сучасне розуміння понять “древня” і “молода” платформи.Практична значущість. Результати роботи можуть бути використані для точнішого проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ. Також особливу увагу слід приділити при пошуках сланцевого газу, оскільки в зоні Тейссейре-Торнквіста можливі землетруси невеликої амплітуди.

  1. Глушко В.В. Платформа. // Географічна енцикло­педія України. Вид-во “Українська енцикло­пе­дія” ім. М.П. Бажана. т. 3. – К., 1993. – С. 46. – С. 257.
  2. Гордиенко В. В., Бурахович Т. К. и др. Геофизи-ческая модель тектоносферы трансевропейской зоны современной активизации // Тези доп.міжн.конф. “Глибинна будова літосфери та нетрадиційне використання надр Землі”. – К., 1996 – С 93–94.
  3. Гофштейн И.Д. Неотектоника западной Волыно-Подолии // К.: Наук. думка, 1979. – 254 с.
  4. Державна геологічна карта України. М. 1:200000. Пояснювальна записка. – К., 2004.
  5. Зиновенко Г.В. Палеоокеан Япетус и корреляция геологических событий на западе Восточно-Европейской платформы // Літосфера. – 1994. – № 1. – С. 107–117.
  6. Клещёв К.А., Шеин В.С., Хаин В.Е., и др. Геодинамические основы прогноза и поисков нефти и газа и их внедрение в практику геологоразведочных работ. Геология, эконо-мика, методы прогноза поисков, оценки и разведки месторождений топливо энерге-тического сырья // Мингео СССР. Обзорная информация. – Вып. 4. – М., 1990. – 49 с.
  7. Круглов С.С., Смирнов С.Е., Спитковская С.М. и др. Геодинамика Карпат. – К.: Наук. думка, 1985. – 136 с.
  8. Крупський Ю.З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К.: УкрДГРІ, 2011. – 144 с.
  9. Крупський Ю.З. Можливі причини землетрусів на території Волино-Поділля // Геолог України. – 2003. № 3–4. – С. 89–92.
  10. Медведєв А.П. Деякі особливості будови зони зчленування південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи з суміжними доальпійськими структурами в світлі даних фізичного моделювання. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1992. – № 1 (78). – С. 30–35.
  11. Медведєв А.П. Про природу границі Мохоро-вичича в західному регіоні України. // Геологія С. 3–9.
  12. Тимощук В.Р. Зона зчленування Східноєвро-пейської та Західноєвропейської платформ на території України. // Геодинаміка №2 (11). – Вид-во Львів. політ. – Львів, 2011. –С. 290–292.
  13. Чебаненко И.И., Вишняков И.Б., Власов Б.И. и др. Геотектоника Волыно-Подолии. – К.: Наук. думка, 1990. – 244 с.
  14. Шеремета П.М., Слоницька С.Г., Трегубенко В.Г. і ін. Про колізію Західноєвропейської мікроплити та Східноєвропейської плити, в Західному регіоні України за новими даними регіональних геофізичних досліджень та перспективи нафтогазоносності // Геодинаміка №2 (11). – Вид-во Львівської політехніки. – Львів, 2011. – С. 341–343.
  15. Bogdanova S., Gorbatschev R. and Garetsky R.G. (2005) – The East European Craton. In: Encyclopedia of Geology, 2 (eds. R. C. Selley, L.R. Cocks and I. R. Plimer): 34–49. Elsevier, Amsterdam
  16. Grabowska T. and Bojdys G. (2001) — The border of the East-European Craton in south-eastern Poland based on gravity and mag neticdata. Terra Nova, 13: 92–98.
  17. Janik T., Grad M., Guterch A., Dadlez R., Yliniemi J., Tiira T., Keller G.R., Gaczynski E. and CELEBRATION 2000 Working Group (2005) – Lithospheric structure of the Trans-European Suture Zone along the TTZ and CEL03 seismic profiles (from NW to SE Poland). Tectonophysics, 411: 129–156, doi:10.1016/j.tecto.2005.09.005.
  18. Krzywiec P., Johym P. Charakterystyka miocenskiej stresy subdukcji Karpat Polskich na podstawie wynikow modelowan  litosfery./ Przeglond Geologiczny, vol. 45, nr. 8,  1997, S. 775–798.
  19. Krupsky J. Deep faults of the Western Ukrainian Carpathians and the adjacent regions. / International Geologikal Congres. Oslo, 2008, august 6-14, 2008.
  20. Ryłko, W., Tomas, A., 2005. Basement structure below the Western Carpathians-East ˇCarpathian orogen junction (eastern Poland, north-eastern Slovakia and westernUkraine). Geol. Carpathica 56 (1), 29–40.
  21. Stupka O., Mizersky W. 2007. Uwagi o wplywie srtuktury przedpola na formowanie sie frontu nasumiec plaszczowinowych. / Przeglond Geologiczny, vol. 55, nr. 5.