землетрус

Проблема прогнозу землетрусів та їх взаємозв’язку з горизонтальними деформаціями земної кори досі не вирішена. У цій роботі метою є пошук просторово-часових взаємозв’язків між величинами узагальнених критеріїв поля горизонтальних швидкостей земної кори та узагальненої сейсмічності. Як полігон досліджень обрано територію Карпато-Балканського регіону, в зв’язку з широкою диференціацією сейсмічної активності та добре дослідженою геологічною структурою регіону. Методика. За даними мереж ГНСС-станцій у період з 2010-2019 рр.

Вивчено можливість застосування земноприпливних приладів для реєстрації сейсмічних хвиль від  землетрусів та інших геодинамічних подій. Досліджується інерційна і гравітаційна складові сейсмічного сигналу в маятникових сейсмометрах і припливних приладах (сейсмонахиломірах і гравіметрах). Показано, що це тотожні прилади і відрізняються стабільністю вузлів та параметрами елементів  фільтрації. Припливні прилади більш чутливі в наддовгоперіодній області, де переважає гравітаційний вклад. Дано приклади записів сейсмічних коливань припливними приладами при деяких землетрусах.

На основі комплексного аналізу геолого-геофізичних даних побудована геодинамическая модель глибинної будови літосфери регіону Нефтегорськ землетрусу, що стався на острові Сахалін 28 травня 1995. Встановлено, що офіолітової комплекс, розташований під Сахаліном, фіксує положення давньої сейсмофокальной зони - позднемезозойской зони субдукції океанічної кори Охотського моря під структури Сахаліну. Триваючі зрушення уздовж субдукціонним зони призводять до безперервним землетрусів.

У роботі представлені методика спрямованого моніторингу акустичного фону в інфразвуковому діапазоні за допомогою площинної системи групування мікробарографів, а також методика спрямованого моніторингу радіотехнічним комплексом радіотрас сигналів НДХ діапазону. Приведені перші результати віддалених спостережень сейсмоактивного регіону Вранча із застосуванням розглянутих методик, виділені аномальні ефекти в спостережуваних полях перед землетрусами.

Використовуючи методи факторного, кореляційного і регресійного аналізу фномальних компонент, досліджені тимчасові варіації характеристик геофізичних полів (потужність локальних землетрусів, ендогенні мікросейсми, геотемператури деформації земної кори, атмосферний тиск і температура), зареєструватись транскарпатська мережею режимних геофізичних станцій (РГС) в 1992-1997 роках . Для виділення аномальних компонент з лав характеристик геофізичних полів гармонічні коефіцієнти і тренд виключалися шляхом фільтрації в спектральній частині.

На прикладі Долинського та Орів-Улічнянского нафтогазових родовищ розглядаються сейсмогеодинамічні умови, що ускладнюють функціонування експлуатаційних свердловин. Інтенсивна технологія видобутку нафти на Долинському родовищі в 1974-1976 рр. спровокувала серію відчутних землетрусів з інтенсивністю 5-6 балів.

На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю Міжгір’я – Вишків – Шевченкове – Долина і простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів.
 

Протягом декількох років в Інституті геофізики Національної Академії наук України розроблялася цифрова сейсмічна апаратура. Було виготовлено кілька цифрових сейсмографів, які пройшли випробування на регіональних сейсмічних станціях Карпатської мережі. Створена апаратура виявилася надійною і має досить високі експлуатаційні характеристики, завдяки використанню сучасної елементної бази та заміні ряду аналогових ланцюгів (фільтрування, інтегрування і т.д.) на їх програмні аналоги. Для виділення корисного сигналу застосовується гнучкий алгоритм.

Землетруси на південному заході Корякського нагір’я пов’язані з глибово-клавішною тектонікою літосфери морської транзиталі північно-східної окраїни Євразії і блоково-клавішною структурою її шарів. “Хмарка” поштовхів трьох сильних землетрусів: Корякського (13.10.1988 р.), Хаілінського (8.03.1991 р.) і Олюторського (20.04.2006 р.) розташована над перегином підошви літосфери з перепадом глибин 15–20 км. Ймовірна підготовка до розвитку сейсмічних подій у північно-східному напрямку.

На основі даних про світові землетруси, зареєстровані протягом чотирьох років експлуатації, проведено оцінку чутливості сейсмічних станцій Архангельської сейсмічної мережі. Виявлено просторовий розподіл чутливості при реєстрації землетрусів у різних діапазонах епіцентральних відстаней і азимутів, уточнено дані про технічні параметри реєстрації сейсмічних станцій.