журналіст

ТОЧНІСТЬ СЛОВОВЖИВАННЯ В МЕДІАТЕКСТІ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Медіатекст є різновидом тексту, який безпосередньо пов’язаний з дійсністю. Спосіб вербального відрображення дійсності залежить від мовної компетентності журналіста, вміння добирати відповідне слово для позначення предмета, процесу чи явища, здатності поєднувати слова у словосполучення та речення на підставі семантичної та логічної сполучуваності. На рівні тексту відповідною ознакою є точність словоживання.

КОМУНІКАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЧАСТКИ “МОВЛЯВ” У СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ОНЛАЙН-МЕДІАТЕКСТАХ

Актуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайнмедіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність.

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ОРБІТАЛЬНИХ МАС-МЕДІА

Сучасні засоби масової комунікації (наприклад, радіо, газети, телебачення чи інтернет-журналістика), та й увесь спектр засобів масової комунікації (наприклад, театр, музика, виставки, кіно, драма, опера, візуальне мистецтво тощо) просувають наратив – інтерпретаційні як журналістом, так і аудиторією контексти реалій, про які йдеться в журналістській подачі.  Але із запровадженням цілісних систем ідеологічно об’єднаних масмедіа наратив вже не піддається характеристиці тимчасовості чи розлогості інтерпретацій.