Актуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайнмедіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність. У медіатекстах відбувається інтерференція переповідності й гіпотетичності: реально висловлені чужі слова сприймаються з відтінком сумніву, недостовірності, а ймовірні, гіпотетичні – з відтінком правдивості, що такі думки справді могли б прозвучати. Частка мовляв передає негативну оцінку, емоційне забарвлення несприйняття, недовіри, зневаги, сумніву, іронії як щодо чужих (висловлених чи ймовірних) слів, так і щодо їхнього автора, позначає інакшість позиції автора тексту, тому її можна вважати своєрідним маркером поділу “свій – інший”, “свій – чужий”. Діалог між автором онлайн-медіатексту і автором чужих слів виявляється в невисловленій реакції на ці слова; реципієнт онлайн-медіатексту як свідок цього діалогу може прийняти позицію будь-якої із сторін, однак емоційно-оцінне навантаження речень із часткою мовляв схиляє до позитивного сприйняття саме авторської позиції. Збільшення дистанції між “своїм” та “чужим” унаслідок вказівки на фейковість повідомлення, введення в текст додаткових слів із негативним забарвленням заперечує можливість подальшої комунікації. Частотна актуалізація частки мовляв із додатковими комунікативними емоційнооцінними функціями може закріпити сприймання цього слова насамперед не як засобу евіденції, а як маркера недостовірності, неправдивості, негативної оцінки чужих слів. Тому рекомендуємо журналістам використовувати інші засоби введення чужого мовлення у текстах, де є потреба тільки лаконічно маркувати його, не висловлюючи у прямий чи непрямий спосіб ставлення до сказаного іншою особою.
1. Білодід І. І. Словник української мови : в 11 т. Т. 4. К. : Наукова думка, 1973. 840 с. 2. Більовська Н. Тактика наближення автора до читача: інтерактивна співпраця // Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. Вип. 51. 2022. С. 187–195. 3. Бондаренко Л. В. Склад та комунікативні функції вторинних часток : автореф. дис. ... канд. філол. наук, Кіровоград : Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка, 2005. 20 с. 4. Вільчинська Т. П., Вільчинський О. К. Частка як засіб формування комунікативних типів речення у творчості В. Шовкошитного // Collection of scientific papers “SCIENTIA0. The driving force of science and trends in its development. 2021. Vol. 3. P. 79–84. 5. Дацишин Х. Можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіа тексті // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Cерія Журналістські науки. 2018. №. 896. С. 145–149. 6. Матулевська Т. Функційний потенціал віддієслівних часток української мови в публіцистичних текстах початку ХХІ століття // Науковий вісник Херсонського державного універститету. Серія: Лінгвістика. 2015. Вип. 22. С. 38–43. 7. Межов О. Г., Мельник І. А. Комунікативно-прагматичні та стилістичні функції часток у художніх творах Лесі Українки // Волинь філологічна: текст і контекст : зб. наук. пр. 2020. Вип. 29 : Українська мова в сучасному науковому вимірі. С. 45–59. 8. Симонова К. Переповідні частки. URL : http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine24-11.pdf . 9. Педченко С. До проблеми класифікації модальних партикул // Філологічні науки. 2011. No. 9. С. 82–87. 10. Район.in. Що писали анонімні телеграм-канали про візит Зеленського в США. 2022. URL : https://rayon.in.ua/news/561242-shcho-pisali-anonimni-telegram-kanali-pr.... 11. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. К. : Академія. 2004. 408 с. 12. Яслик В. І. Мовляв (мов) як засіб вираження евіденції. Лінгвістичні студії / Linguistic Studies, Донецький нац. ун-т ; гол. ред. А. П. Загнітко. Вінниця : ДонНУ. Вип. 31. С. 26–30.