Запропоновано підхід до опрацювання знань в інтелектуальному порталі елект- ронного туризму. Цей підхід ґрунтується на моделях знань, що використовують семантично інтерпретовані знання. Продемонстровано використання контекстних даних з бази знань під час опрацювання запитів до порталу.
У статті обговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання.
Проаналізовано ключові терміни, які стосуються управління знаннями та знаннєвого потенціалу. Зазначено групи внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на знаннєвий по- тенціал. Виокремлено фактори впливу на вибір електронних освітніх ресурсів. Схематично зображено взаємодію учасників освітнього процесу, зокрема в спільнотах електронного освітнього середовища. Подано перелік ймовірнісних правил відбору для вибору джерела та засвоєння знань. Запропоновано модель динаміки поширення знаннєвого потенціалу з урахуванням перетікання знань від джерела до агента.
Розглянуто зміст, структуру та ключову проблематику першого в Україні навчального посібника авторства професора В. Петрушенка, присвяченого ключовим проблемам епістемології релігії. У рецензії розглянуто усі частини роботи, які розкривають всебічно найважливіші питання цього розділу філософії з акцентом на сучасні дослідження. Показано, що автор ґрунтується на методологічному плюралізмі в розкритті тем, намагаючись максимально глибоко та ретельно розкрити питання.
Рецензія присвячена новій монографії “Реальність +: віртуальні світи та проблеми філософії” відомого філософа Девіда Чалмерса. Як видно з назви монографії, в ній автор розглядає філософський потенціал віртуальної реальності для можливого вирішення філософських проблем, а саме: від онтології (проблеми реальності та гіпотези про симуляцію) до цінностей (доброго й щасливого життя у віртуальній реальності).
У канонічно-правовій науці як галузі філософії права, спеціального вступу до неї актуальність починається з онтологічного витлумачення проблем проникливого споглядання метафізичного богослів’я. Ці проблеми виникають у практичному житті, потім заново починаються на лекційних заняттях, продовжуються на семінарських заняттях і не закінчується у практичному житті. Контроль за якістю розв’язання цих проблем здійснюють вибрані науки, зокрема духовна педагогіка.Педагогічну діяльність духовного контролю очолює Церква.
Розглянуто книгу Н. Леві “Хибні переконання: чому раціональні люди мають їх”, яка надзвичайно актуальна в умовах постковідної ситуації як у глобальному вимірі загалом, так й в українському вимірі зокрема. Встановлено закономірності того, чому сучасні люди піддаються впливу неперевірених чуток та конспірологічних теорій, забобонів. Найважливіший висновок авторки рецензії: обґрунтованість переконання повинна засновуватися на знанні (епістемі), а не на тому, як люди повинні мислити.
Обґрунтовано основні теоретичні підходи до розуміння поняття і суті правової культури, її історичного розвитку та формування. Розглянуто деякі дефініції правової культури, сформульовані науковцями, зокрема і в галузі права та публічного управління, які здебільшого акцентують увагу на такому змісті правової культури, як: саме право, правосвідомість, правові відносини, законність і правопорядок, правомірна діяльність учасників суспільних відносин.
Робота присвячена особливостям зберігання та повторного використання знань у компаніях, діяльність яких пов’язана з розробкою програмного забезпечення. Надано поняття знання, управ- ління знаннями та системи управління знаннями з позицій їх використання у ІТ-компанії. Визначено, що організаційне знання прийнято поділяти на явне, тобто таке, яке може бути представлене у вигляді листа, вказівок, довідника тощо, та неявне, носієм якого є розум співро- бітника безпосередньо та яке доволі важко піддається вилученню.
Художня освіта покликана надати студентам наукові знання та практичні вміння, що в поєднанні з креативними здібностями дасть змогу отримати добре підготованого спеціаліста. Окрім суто раціональної складової (опановування знань методом вивчення дисциплін) є ще й інший підхід – ірраціональний (феноменологічний), що базується на розумінні оточення використовуючи інтуїцію та емоції.