На процес змін в законодавстві впливають міжнародні глобальні процеси, включаючи уніфікацію правових систем та сімей, індивідуальність яких раніше була абсолютизована, не допускалася можливість імплементації норм законодавства однієї системи національного права в систему іноземного права. Тому трансформація суспільних відносин безпосередньо визначає і характеризує, як специфіку виникнення та подолання соціальних конфліктів, так і вимагає переосмислення засобів їх подолання. Важливість аналізу трансформації суспільних відносин зумовлена змінами ціннісних орієнтирів сучасного пострадянського суспільства, розв’язанням завдань щодо переходу до ринкових відносин, побудови правової держави тощо; оновленням політико-правових процесів у суспільстві; необхідністю підвищення авторитету державної влади в суспільстві; потребою забезпечити солідарність та взаємозв’язок у суспільстві; вирішення питань транснаціонального характеру, в тому числі вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища, встановлення світового порядку, уніфікації права, захисту прав і свобод людини і громадянина тощо. В умовах трансформації суспільних відносин постає важливе завдання оновлення змісту, переорієнтації на дослідження державно-правової реальності під кутом загальновизнаних взірців демократії, функціонування соціальної та правової державності, механізмів забезпечення та захисту прав і свобод людини. Розбудова державності в Україні вимагає також переосмислення та концептуалізації наукових ідей, які стосуються сутності інститутів правової держави та громадянського суспільства, що зумовлено перехідним етапом розвитку країни, перетворенням багатьох сфер життєдіяльності суспільства. Завдяки проведеним дослідженням встановлено, що уніфікація законодавства різних правових систем та сімей обумовлена єдиними об'єктивними законами становлення та розвитку цивілізації.
1. Lezhe Rajmon. (2009). Velykye pravovыe systemы sovremennosty: sravnyteljno-pravovoj podkhod. [On the big legal systems of moders society: comparative legal approach] M. : Volters Kluver. 584 p.
2. Romovsjka Z. (2005). Ukrajinsjke cyviljne pravo: Zaghaljna chastyna. [On the civil law of Ukraine: General part] Akademichnyj kurs : pidruchnyk. K. : Atika. P. 50.
3. Bychkova S. S. (2018). Pravovyj status uchasnykiv cyviljnoji spravy (u konteksti novel procesualjnogho zakonodavstva Ukrajiny). [On the legal status of civil case parties (in a context of novwlty in procedural law of Ukraine)] Pravo Ukrajiny. # 10. P. 114-128.
4. Pro zaghaljnoderzhavnu proghramu adaptaciji zakonodavstva Ukrajiny do zakonodavstva Jevropejsjkogho Sojuzu [On the national program for harmonization of Ukrainian legaislation with EU legaislation]: zakon Ukrajiny vid 18 bereznja 2004 r. # 1629-IU // VVR. 2004. # 29. P. 367.
5. Chuchkov O., Chuchkova N. (2012). Uchastj derzhavy u cyviljnomu procesi v Ukrajini. [On the state role in the civil procedure of Ukraine] Jurydychna nauka. # 1. P. 81-85.
6. Mizhnarodne pryvatne pravo. (2000). Mizhnarodni doghovory Ukrajiny. [International private law. International treaties of Ukraine.] U 2-kh tomakh / vidpov. red. ta uporjadnyky A. Dovghert ta V. Krokhmalj. K.: Vydavnycho-polighrafichnyj centr «Kyjivsjkyj universytet». T. 1.992 s.; T. 2.1312 p.
7. Hartkamp A. (1992). Judicial Discretion under the New Civil Code of Netherlands/ The American Journal of Comparative Law. Vol. XL. # 3. P. 554-557.