Стаття присвячена проблемі дослідження сутності методології як науки в цілому, так і окремих проблем сучасної методології досліджень, зокрема, в галузі кримінально-правової та кримінологічної науки, зокрема, на основі некласичних та постнекласичних підходів в методології в контексті дослідження окремих кримінологічних проблем запобігання вчиненню кримінальних правопорушень щодо учасників кримінального провадження. Звернуто увагу, що виявлення цілої низки методологічних проблем (в тому числі й у сфері кримінологічної науки) стало каталізатором появи великої кількості теоретичних досліджень, зокрема, пов’язаних з новими, часом – революційними, концептуальними підходами як до методології наукового пізнання загалом, так і до окремих доктрин, насамперед, в галузях кримінального права та кримінального процесу, а також і в прикладних галузях, зокрема, соціології, статистики, психології. Саме методологічне підґрунтя зазначених галузей і використовує кримінологічна наука для дослідження проблем злочинності, зокрема, в сфері суспільно-небезпечних посягань на права, свободи та законні інтереси учасників кримінальних проваджень.
Констатовано, що сучасна методологія досліджень в правовій науці, в т.ч. і в кримінологічній - в сфері запобігання та протидії злочинності щодо учасників кримінального провадження, реалізується у площині дискурсивного напряму загальної теорії систем (системного підходу) на основі загальнонаукових принципів, а також засад загальнофілософської класичної методології. Однак, в процесі проведення досліджень в правовій науці, зокрема, в кримінологічній, все більше уваги сьогодні приділяється використанню доктрин некласичної та постнекласичної методології.
1. Huzela M.V. (2023). Problemy suchasnoi metodolohii v konteksti doslidzhennia zapobihannia (protydii) kryminalnym pravoporushenniam shchodo uchasnykiv kryminalnoho provadzhennia [Problems of modern methodology in the context of research on the prevention (counteraction) of criminal offenses against participants in criminal proceedings.]. Pravo.UA. Naukovo-praktychnyi zhurnal. №1, P. 112-119.
2. Rabinovych P. M. (2009). Praktyka Strasburzkoho sudu: filosofsko-pravovi ta hnoseolohichni vymiry [Practice of the Strasbourg Court: philosophical, legal and epistemological dimensions.]. Praktyka Yevropeiskoho sudu z prav liudyny: zahalnoteoretychni doslidzhennia: Pratsi Lvivskoi laboratorii prav liudyny i hromadianyna Naukovo-doslidnoho instytutu derzhavnoho budivnytstva ta mistsevoho samovriaduvannia Akademii pravovykh nauk Ukrainy. Seriia I. Doslidzhennia ta referaty. Vyp. 21. / redkol.: P. M. Rabinovych (holov, red.) ta in. Lviv: Krai, P. 22-23.
3. Hutorova N. O., Panov M. I. (2009). Metodolohichni zasady doslidzhennia problem Osoblyvoi chastyny kryminalnoho prava [Methodological principles of the study of the problems of the special part of criminal law.]. Problemy zakonnosti. Vyp. 100. Kharkiv : Nats. yuryd. akad. Ukrainy im. Ya. Mudroho, P. 291
4. Kelman M. S. (2011). Yurydychna nauka : problemy metodolohii [Legal science: problems of methodology.]. Ternopil : Terno-hraf, P. 61-62.
5. Maksymov S. (2014). Klasychna i neklasychna modeli osmyslennia pravovoi realnosti [Classical and non-classical models of understanding legal reality.]. Pravo Ukrainy. № 1. P. 61;
6. Varlamova N. (2014). Metodolohiia yurydychnoi nauky: spokusa postmdernom [Methodology of legal science: the temptation of postmodernism] . Pravo Ukrainy. №1. P. 69.
7. Rabinovych P.M. (2014). Metodolohiia vitchyznianoho zahalnoteorntychnoho pravoderzhavoznavstva: deiaki suchasni tendentsii [Methodology of domestic general theory of the rule of law: some modern trends]. Pravo Ukrainy. №1. P.37-38.
8. Boiko A.M. (2009). Teoriia determinatsii ekonomichnoi zlochynnosti v Ukraini v umovakh perekhodu do rynkovoi ekonomiky [The theory of determination of economic crime in Ukraine in the conditions of the transition to a market economy.]. Dys….dokt.iur.nauk. Lviv, 420 p.
9. Haken G. (1970). Laser Theorie.
10. Haken G. (1977). Synergetics.
11. Haken G. (1987). Erfolgsgeheimnisse der Natur, 4. Aufl.
12. Haken G.(1983). Advanced Synergetics
13. Haken G. (1988). Information and Selforganization.
14. Haken G. (1991). Synergetic Computers and Cognition.
15. Haken G. (1996). Principles of Brain Functioning.
16. Smyrnov M. (2005). Synerhetyka [Synergetics] // RISK., №11. P. 79-84.