Вихідні поняття для дослідження віктимологічний апарат внутрішньосімейного насильства

Злочинність, як прояв протиправних посягань, є однією з актуальних проблем нашої держави, а протидія їй – важливим напрямом діяльності держави загалом, і правоохоронних органів зокрема. У всі часи корислива злочинність сприймалася як серйозна загроза найвищим суспільним цінностям, що зумовлювало суспільний попит на ефективні форми протидії та захисту інтересів людини, суспільства і держави від корисливих насильницьких посягань, зниження ризику стати жертвою цих кримінальних правопорушень.

Поняття «насильство» в даний час широко використовується не тільки в повсякденному житті, а й входить в термінологічний апарат різних наук. Філософія, психологія, кримінальне право, кримінологія, криміналістика та інші науки підходять до вирішення проблеми визначення поняття «насильство» самостійно, не використовуючи вже існуючі визначення в суміжних галузях.

Визначення насильства може відрізнятися залежно від цілей його застосування. Це пов’язано з тим, що саме насильство має досить «широкий формат». Це соціально-правове явище, не обмежене рамками кримінального права. Іншими словами, до насильства можна віднести як кримінальні правопорушення, так і адміністративні правопорушення, а також інші форми поведінки, які формально не є правопорушеннями, але суперечать загальноприйнятим і затвердженим нормам поведінки, створюючи передумови насильницького правопорушення як такого.

У зв’язку з цим необхідно зазначити, що в контексті реального дослідження використовуватиметься лише кримінально-правове поняття насильства, в контексті дослідження основних напрямів віктимологічного апарату внутрішньосімейного насильства, що оцінюється з позиції кримінального права як правопорушення і, відповідно, має всі його ознаки.