Правове регулювання - це здійснюване за допомогою системи правових актів (юридичних норм, правовідносин, індивідуальних приписів та ін.) результативний, нормативно-організаційний вплив на громадські відносини з метою їх впорядкування, охорони, розвитку до відповідних суспільних потреб.
Анотація. Сучасні умови діяльності правоохоронних органів в Україні є вкрай складними, що вимагає підвищення ефективності в цій сфері. Метою даної статті було висвітлення основних напрямків модернізації правоохоронних органів України. Дане дослідження було здійснено у межах поставленої мети з використанням наступних методів: інформаційно-аналітичний метод, метод системного підходу, анамнестичний метод, метод описової статистики, метод описового аналізу, метод прогнозування.
Наголошено, що в Україні представники всіх видів правоохоронної діяльності на рівні власної компетенції розробляють певні методи та заходи боротьби зі злочинністю. Звичайно, є національні та регіональні програми, але конкретні органи та їхні підрозділи мають значну свободу дій щодо напрямків професійної реалізації.
Злочинність, як прояв протиправних посягань, є однією з актуальних проблем нашої держави, а протидія їй – важливим напрямом діяльності держави загалом, і правоохоронних органів зокрема. У всі часи корислива злочинність сприймалася як серйозна загроза найвищим суспільним цінностям, що зумовлювало суспільний попит на ефективні форми протидії та захисту інтересів людини, суспільства і держави від корисливих насильницьких посягань, зниження ризику стати жертвою цих кримінальних правопорушень.
Стаття присвячена проблемі попередження кримінальних правопорушень щодо окремих учасниківкримінального провадження через реальне забезпечення їхньої безпеки в сфері кримінального процесу. Оскільки, розроблення нормативної бази з метою вирішення проблеми забезпечення безпеки осіб, залучених до сфери кримінального процесу розпочалась в середині минулого століття, то, відповідно, зазначена проблема, а також шляхи її вирішення, почали знаходити своє відображення в нормах тогочасного міжнародного законодавства.
Стаття присвячена історії становлення кримінального законодавства щодо затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення. В історії вітчизняного кримінального законодавства першою обставиною, що виключає злочинність діяння, був стан необхідної оборони, згадки про яку можна зустріти у “Руській Правді” (ст. 26), “Військовому Артикулі” 1715 р. (ст. 156), “Уложенні про покарання кримінальні та виправні” 1845 р. (ст. 107) тощо. У Радянському кримінальному законодавстві “Керівні засади кримінального права РРСФР” 1919 р. передбачали як таку обставину також лише необхідну оборону (ст. 15).
Стаття присвячена проблемі попередження кримінальних правопорушень щодо суб’єктів кримінального провадження через реальне забезпечення їхньої безпеки в сфері кримінального процесу. Оскільки розроблення нормативної бази з метою вирішення проблеми забезпечення безпеки осіб, залучених до сфери кримінального процесу розпочалось в середині минулого століття, то, відповідно, зазначена проблема, а також шляхи її вирішення почали знаходити своє відображення в нормах тогочасного міжнародного законодавства.
У статті розглядаються проблемні питання взаємовпливу процесів глобалізації на розвиток світової злочинності. Глобалізація як світова тенденція новітнього часу має як позитивний вплив на розвиток національного й міжнародного права, так і негативний. Одним із найбільш серйозних негативних наслідків глобалізації є зростання злочинності у світі, а також виникнення нових, більш небезпечних форм злочинності, яка не обмежується національними кордонами й набуває транснаціонального характеру.
Проаналізовано поняття “організована злочинність”. Використовуючи істотні
ознаки організованої злочинності, можна погодитись з розумінням її у науковій
літературі як історично обумовленого, негативного соціального явища, що являє собою
ієрархічно побудовану структуру, яка спирається на створений злочинний капітал і
корупцію, що мають на меті забезпечити власне функціонування і задоволення власних
потреб через збільшення капіталу, “відмивання” останнього та отримання влади. Також
Наслідки злочинності як частина предмету наукового пізнання потребують свого
комплексно-системного вивчення, і у якості важливої складової кримінологічної теорії,
і у якості інформаційного базису для розробки обґрунтованої та раціональної політики
держави у сфері боротьби зі злочинністю. У теоретичному плані актуальними є
дослідження питань методології та методик обрахунку різноманітних проявів
злочинності у житті людини, суспільства, держави; їх класифікації; розробки дієвих