злочинність

В статті досліджуються проблеми поширення наркотизму, зокрема, наркоманії серед неповнолітніх в Україні на сучасному етапі. Проаналізовано наслідки вживання наркотичних речовин (психосоціальні та медичні). Також простежено взаємозв’язок між вживанням наркотичних речовин та злочинністю загалом. Звернено увагу на специфічні особливості наслідків вживання наркотичних речовин неповно­літніми особами. Окрема увага присвячена проблемі віктимізації осіб, які допускають немедичне вживання наркотичних засобів.

Віктимологічний підхід до запобігання злочинності є ключовим елементом сучасної кримі­нальної політики. В англо-американській правовій сім’ї (США, Великобританія, Канада, Австра­лія) цей підхід базується на принципах інтеграції превентивних, реабілітаційних і правових механізмів для зниження ризиків віктимізації. У статті розглянуто основні практичні аспекти віктимологічного запобігання злочинності в цих країнах.

У кожній державі, яка належить до англосаксонської правової системи, органи право­охоронної діяльності в межах власної компетенції розробляють властиві їм методи та заходи боротьби з різноманітними проявами злочинності, зокрема у сфері кримінально правових пося­гань на суб’єктів кримінальних проваджень. Відповідно до них, держава, зі свого боку, звичайно ж, координує таку їхню діяльність через розроблення відповідних національних та регіональних програм.

У статті проведено аналіз проявів, поширення та ролі кіберзлочинності у сучас ному глобалізованому суспільстві. Глобалізація світу розглядається як результат роз витку інформаційних технологій, особливо під час використання кіберпростору як електронного комунікаційного середовища для поширення інформації всім світом.  

В данійУ цій науковій статті розглядається проблема злочинності в сучасному українсь­кому суспільстві та шляхи її подолання через застосування альтернативних форм реа­гу­вання на кримінальні правопорушення, зокрема, звільнення від кримінальної відпові­дальності. Аналізуються механізми та практичні аспекти застосування цього інсти­туту в українському кримінальному процесуальному праві.

Правове регулювання - це здійснюване за допомогою системи правових актів (юридичних норм, правовідносин, індивідуальних приписів та ін.) результативний, нормативно-організаційний вплив на громадські відносини з метою їх впорядкування, охорони, розвитку до відповідних суспільних потреб.

Анотація. Сучасні умови діяльності правоохоронних органів в Україні є вкрай складними, що вимагає підвищення ефективності в цій сфері. Метою даної статті було висвітлення основних напрямків модернізації правоохоронних органів України. Дане дослідження було здійснено у межах поставленої мети з використанням наступних методів: інформаційно-аналітичний метод, метод системного підходу, анамнестичний метод, метод описової статистики, метод описового аналізу, метод прогнозування.

Наголошено, що в Україні представники всіх видів правоохоронної діяльності на рівні власної компетенції розробляють певні методи та заходи боротьби зі злочинністю. Звичайно, є національні та регіональні програми, але конкретні органи та їхні підрозділи мають значну свободу дій щодо напрямків професійної реалізації.

Злочинність, як прояв протиправних посягань, є однією з актуальних проблем нашої держави, а протидія їй – важливим напрямом діяльності держави загалом, і правоохоронних органів зокрема. У всі часи корислива злочинність сприймалася як серйозна загроза найвищим суспільним цінностям, що зумовлювало суспільний попит на ефективні форми протидії та захисту інтересів людини, суспільства і держави від корисливих насильницьких посягань, зниження ризику стати жертвою цих кримінальних правопорушень.

Стаття присвячена проблемі попередження кримінальних правопорушень щодо окремих учасниківкримінального провадження через реальне забезпечення їхньої безпеки в сфері кримінального процесу. Оскільки, розроблення нормативної бази з метою вирішення проблеми забезпечення безпеки осіб, залучених до сфери кримінального процесу розпочалась в середині минулого століття, то, відповідно, зазначена проблема, а також шляхи її вирішення, почали знаходити своє відображення в нормах тогочасного міжнародного законодавства.