Кримінально-правові підходи аналізу профілактичних програм протидії злочинності в США

Наголошено, що в Україні представники всіх видів правоохоронної діяльності на рівні власної компетенції розробляють певні методи та заходи боротьби зі злочинністю. Звичайно, є національні та регіональні програми, але конкретні органи та їхні підрозділи мають значну свободу дій щодо напрямків професійної реалізації.

Такий підхід має позитивні моменти та деякі застереження. Керуючись національними програмами, представники конкретної правоохоронної ланки можуть на місцях визначити основні «зони ризику» та контингент громадян, з якими доцільно працювати більш інтенсивно. Викликає занепокоєння те, що всі служби та підрозділи повинні діяти злагоджено, щоб профілактична робота проводилась планомірно та охоплювала всі верстви населення без прогалин та дублювання заходів.

Зазначається, що запровадження грантових програм є потужним чинником повноцінної реалізації профілактичних заходів із запобігання правопорушення. Кожна грантова програма передбачає певний напрямок реалізації заходів, які забезпечать роботу з цільовою аудиторією на основі певного набору методів. Програми по роботі з неповнолітніми є, як правило, просвітницькими, такими, що охоплюють населення в цілому – правопросвітницька, робота з людьми похилого віку спрямована на ознайомлення із соціальними гарантіями та можливостями, зокрема щодо спадкового права, договорів довічного утримання та ін.

З’ясовано, що сьогодні в усіх розвинених країнах світу, зокрема в США, на державному рівні проводиться масштабна робота з профілактичної діяльності. Уповноважені органи розробляють перспективні програми та створюють спеціалізовані підрозділи, які реалізують ці проекти на практиці. Світова практика протидії злочинності реалізується шляхом практичного застосування після закріплення у відповідних нормативно-правових актах.

Акцентовано увагу на важливості проведення профілактичної роботи з особами, звільненими з місць позбавлення волі, в контексті їх ресоціалізації. Такі особи потребують психологічної та матеріальної підтримки, щоб не вчиняти злочинів через неприйняття їх суспільством, адже багато з них стверджують, що їм легше перебувати в місцях позбавлення волі, ніж у упередженому середовищі, коли це важко влаштуватися на роботу, відновити втрачені соціальні зв'язки тощо.