Combating Crime in Anglo-saxon Legal Systems in the Context of Preventing the Commitment of Criminal-illegal Activities in Relation to Participants in Criminal Proceedings

У кожній державі, яка належить до англосаксонської правової системи, органи право­охоронної діяльності в межах власної компетенції розробляють властиві їм методи та заходи боротьби з різноманітними проявами злочинності, зокрема у сфері кримінально правових пося­гань на суб’єктів кримінальних проваджень. Відповідно до них, держава, зі свого боку, звичайно ж, координує таку їхню діяльність через розроблення відповідних національних та регіональних програм. Водночас підрозділи органів правоохоронної діяльності наділені значною свободою власних дій щодо практичних напрямів реалізації боротьби з потенційними проявами злочин­ності. Методи у зазначених правових системах наділені низкою позитивних практичних моментів. Так, беручи за основу затверджені національні програми, представники конкретної пра­воохоронної ланки можуть безпосередньо з практичного погляду визначити, з одного боку, контингент можливих потенційних суб’єктів кримінально протиправних посягань, з другого боку, встановити найімовірніші сфери суспільного життя, в яких можливі такі кримінально-протиправні посягання. Така свобода діяльності представників правоохоронної сфери дає змогу визначити коло осіб, до яких треба активно застосовувати профілактичні заходи, та встановити оптимальні ризики можливих кримінально протиправних посягань, зокрема щодо окремих учас­ників кримінальних проваджень. 

Водночас інколи важко домогтися злагодженості чи дублювання окремих дій у діяльності уповноважених органів, службових осіб та спеціалізованих підрозділів у процесі комплексної реа­лі­зації профілактичних заходів серед потенційних правопорушників, щоб охопити макси­мальну їх кількість. Для оптимізації діяльності правоохоронних органів у профілактиці злочин­ності у державах англосаксонської правової системи, зокрема, у США, широко реалізується за­про­вадження грантових програм, що, безсумнівно, є потужним чинником повноцінної реалізації профілактичних заходів із запобігання правопорушень, зокрема у сфері кримінальних прова­джень. Такі програми передбачають певні напрями реалізації конкретних методів профілак­тики задля конкретного контингенту потенційних правопорушників. 

У статті звернено увагу на профілактичну діяльність щодо злочинності у державах англо­саксонської системи права. Загострено увагу на профілактиці скоєння злочинів проти учасників кримінального провадження через роботу з потенційними неповнолітніми правопорушниками, котрі зазвичай можуть залучатися до кримінальної протиправної діяльності дорослими під­бу­рювачами, а також з особами, звільненими з місць позбавлення волі, в контексті їхньої ресо­ціалізації.