Аналіз статистичних зв’язків між рівнями самогубств та випадків смерті внаслідок ушкоджень з невизначеним наміром як свідчення потенційної латентності рівня самогубств в Україні

У статті проаналізовані наявні статистичні дані щодо рівнів та коефіцієнтів причин смерті в Україні згідно з інформацією Державної служби статистики України у проміжку з 2005 по 2021 роки, серед яких особливу увагу приділено навмисному самоушкодженню (самогубству) та випадкам ушкоджень з невизначеним наміром. Описано статистичні категорії та ознаки, згідно з якими збирають дані щодо випадків смерті від навмисного самоушкодженняв Україні. Здійснено часткове порівняння цих показників із показниками інших країн, зокрема, США та країн Європейського Союзу.

Здійснено аналіз динаміки змін рівнів зареєстрованих самогубств та смертей через випадки ушкоджень з невизначеним наміром. Підкреслено необґрунтованість надмірної флуктуації показника коефіцієнту смертей внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром.Вперше застосовано накладання патернів даних у категоріях відсоткового поділу вікових груп, після чого проведено аналіз отриманих результатів задля визначень кореляції із застосуванням коефіцієнту Пірсона. Здійснено порівняння коефіцієнтів для рівнів смерті від навмисного самоушкодження і з іншими категоріями причин смерті, серед них - випадкове утоплення та занурення у воду та випадкове отруєння, спричинене іншими отруйними речовинами. Згадано додаткові статистичні аномалії, що стосуються показників коефіцієнтів самогубств та випадкам ушкоджень з невизначеним наміром, зокрема, в регіональному розрізі в Україні. Обґрунтовано позицію, що виявлені результати дозволяють стверджувати про ненадійність відкритих статистичних даних щодо рівнів самогубств в Україні, а також позицію, що випадкам смерті внаслідок навмисного самоушкодження в Україні може бути притаманний високий рівень латентності у зв’язку з кваліфікацією їх як смертей через випадки ушкоджень з невизначеним наміром.