Випадки порушення гарантій незалежності суддів з боку правоохоронних органів та фізичних осіб

Європейська хартія про статус суддів закріплює за кожним суддею «право на оскарження», якщо він / вона вважає, що існує загроза його / її незалежності або незалежності правового процесу або ця незалежність якимось чином порушується, і в такому випадку він / вона може передати розгляд незалежному органу. Це означає, що судді не залишаються беззахисними у випадках посягань на їхню незалежність. Право на оскарження є необхідною гарантією, інакше це залишиться лише бажанням встановити засади, спрямовані на захист суддів, якщо вони не будуть послідовно підтримуватися механізмами, які гарантуватимуть їх ефективну реалізацію. Обов’язок отримувати пропозицію або висновок від незалежного органу перед тим, як буде прийнято рішення щодо статусу конкретного судді, не обов’язково поширюватиметься на всі можливі ситуації, в яких здійснюватиметься вплив на його чи її незалежність. Саме тому надзвичайно важливо забезпечити можливість суддів звертатися до цього органу із власної ініціативи.

За 2022 рік до Вищої ради правосуддя надійшло 128 повідомлень про втручання у професійну діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, про дії, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають авторитет правосуддя. Зокрема, 114 повідомлень надійшло від суддів місцевих судів, 7 – від суддів апеляційних судів, 3 – від суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, 1 повідомлення – від Територіального управління Державної судової адміністрації України. Найбільше повідомлень суддів про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя надійшло в лютому 2022 року (34 повідомлення), найменше – у березні 2022 року (3 повідомлення).

Судді пов’язували втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя переважно із судовими справами, які перебували в їхньому провадженні. Найпоширеніші підстави звернення з повідомленнями про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя у 2022 році: позапроцесуальні звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення суддями кримінальних правопорушень та порушення кримінальних проваджень щодо суддів – 18 випадків; заявлення необґрунтованих відводів – 15 випадків; неправомірна поведінка (безпідставні обвинувачення судді, погрози, вказівка щодо вчинення процесуальних дій та ухвалення певного судового 49 рішення, погрози щодо подання заяв про вчинення кримінального правопорушення) – 15 випадків тощо.

Важливо зазначити, що Вищій раді правосуддя відомі випадки, коли «втручання» було пов’язане із бездіяльністю посадових осіб правоохоронних органів. Як вважає Вища рада правосуддя, бездіяльність представників правоохоронних органів становить безпосередню
загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя. З огляду на це Вища рада правосуддя вносить відповідні подання про виявлення та притягнення до відповідальності таких осіб згідно із чинним законодавством.

У наукових статтях наголошується, що «втручання» може проявлятися як погрози та як непроцесуальні звернення з боку посадових осіб правоохоронних органів. Проте погрози звернутися із дисциплінарними скаргами на поведінку судді Вища рада правосуддя як «втручання» не розглядає. Більшість рішень Вищої ради правосуддя про вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя у 2020 році головно були пов’язані із: безпекою суддів; погрозами фізичною розправою; нападами на суддів; порушеннями порядку в судовому засіданні; блокуванням судів.

Згідно із щорічною доповіддю Вищої ради правосуддя за 2020 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» у 2020 році найбільша кількість повідомлень суддів про втручання у їхню діяльність стосувалась втручання з боку громадян та їх об’єднань. Таку ситуацію Вища рада правосуддя вважає вже традиційною. Це підтверджують статистичні дані за попередні роки.

Варто зауважити, що під час розгляду повідомлень суддів про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя дедалі частіше трапляються випадки, які безпосередньо не стосуються втручання у їхню діяльність. Однак такі повідомлення суддів засвідчують, що значною мірою здійснюється підрив авторитету правосуддя. Зважаючи на це, такі повідомлення суддів потребують, щоб Вища рада правосуддя здійснювала належні заходи реагування.